Прилуцькі бібліотекарі книжки читачам носять додому

Директор Прилуцької центральної районної бібліотеки Лідія Левченко

Прилуцька центральна районна бібліотека - головна книгозбірня Прилуцького району. Нині їй виповнюється 85 років. Спочатку це була окружна бібліотека, при якій функціонував краєзнавчий відділ. А про теперішню багатопланову діяльність колективу бібліотекарів - у розмові з директором ЦБС Лідією Левченко.

- Кажуть, що хороша книга - це завжди свято, і що навіть без хліба буває легше прожити, ніж без книги. Лідіє Іванівно, а як Ви почуваєтеся у книжковому царстві?
-   Гармонійно  і  врівноважено.   Бо  бібліотечна  справа - то не стільки давня моя мрія, як життєва вісь. Тут, як ніде, відчуваєш таємниці людського  буття й небуття, швидкоплинність часу й непроминучу  вічність,   високу красу  та  шляхетність. Над розгорнутими сторінками легше дихається…
-  Районна бібліотека неодноразово  змінювала свою адресу, а ось на вулиці Соборній, 35 «оселилася» надовго.
-  Справді,  бібліотека добряче «помандрувала» містом. То вона розміщувалася в   приміщенні   колишнього іподрому, то статистичного управління,  потім у школі механізації й старому готелі. А з 1954 року - в особняку міщанки Надії Журавльової, який є пам'яткою народної архітектури кінця ХІХ століття. Дякуючи старанню бібліотечних працівників, будинок доглянутий і виглядає охайно.

-   У   районному   конкурсі «Лідер року-2008» бібліотека  визнана  кращим  колективом...
- На гостину до «Книжкової світлиці» залюбки навідуються й митці. Приїздили до нас знані літератори Борислав Степанюк, Михайло Шевченко, Дмитро Іванов, Віталій Коваль,  Станіслав Шевченко, Надія Галковська, Юрій Покальчук. Тут презентувалися  авторські збірки поетичної сім'ї Ткаченків, Лілії Черненко, Миколи Турківського, дитячі книги Ніни Полив'яної та чернігівка Тетяна Пакалюк. А на засіданнях молодіжного клубу «Міленіум» обговорюються найцікавіші теми, які хвилюють молодь: «Чи варто служити в армії?», «До вершин спортивного олімпу», «Чи готові ми до вступу в ЄС?», гендерні питання.

-  Працівники районної бібліотеки самостійно створили свій сайт, який діє з 2004 року і постійно оновлюється.
-  На ньому розміщена інформація про новини бібліотеки та інформація про місцевих письменників. Першими в місті та районі ми відкрили комерційний відділ, аби поліпшити обслуговування читачів. На сьогодні відділ налічує більше семи тисяч примірників. При обмеженому фінансуванні - чи не єдиний вихід, щоб якось латати дірки. Бо треба закупити книги і до читальної зали, і для юнацького відділу, і до дитячої бібліотеки, вирішувати господарські питання. Надаємо й Інтернет-послуги. Прикро, що не вистачає комп'ютерів для роботи в Інтернеті. Благодійники не так часто відгукуються на прохання культпрацівників. Та ми щиро вдячні всім, хто так чи інакше підтримує районну бібліотеку. До речі, нещодавно в бібліотеці створено інформаційний центр для людей з обмеженими можливостями. Багатьом з них бібліотекарі носять книги додому.

- Центральна   бібліотека проводить й видавничу роботу. Пам'ятаю, ще в 2003 році колектив видав книгу «Очевидці голодомору свідчать».
- На той час це була заборонена тема, тому матеріали збирати було   надзвичайно складно. Люди неохоче ділилися своїми спогадами. Та й почуте було важким і гнітючим.
Наступна книга - «Нам є що згадати» - видана до 60-річчя Великої Перемоги. У ній вміщено спогади ветеранів - учасників бойових дій. Торік вийшло з друку друге, доповнене видання «Мій рідний край, моя земля Прилуцька». Ця книга чи не найдорожча для працівників ЦБС, бо в ній - легенди й оповіді про кожне село, його людей, нерозгублена історія. Недарма книга «розлетілася» по всьому світу. Вона є в Канаді й Росії, в Казахстані і Молдові, в далекій Австралії. Бо той, хто покинув колись рідну землю, забажав взяти з собою частинку спогадів про свою батьківщину.

-   Не   забудьмо,   що   центральна  районна  бібліотека виконує також функцію методичного  центру для сільських бібліотек.
-  Кожного місяця проводимо семінарські заняття та навчання, організовуємо зустрічі  з   цікавими  людьми. Зокрема  відбулися  знайомства   сільських   бібліотекарів з місцевим скульптором Семеном Кантуром, координатором  проекту  «Дім  Миколи» Ігорем Павлюченком, засновником кредитної спілки «Гетьман» Анатолієм Шведом, вишивальницею Катериною Мороз, краєзнавцями Олександром Лозовим і Миколою Куриленком,  екологом та орнітологом Василем Гладким, психологом й аюрведистом Василем Пяткіним. Колектив завжди в пошуках нового. Досвід роботи центральної районної бібліотеки свого часу вивчали директори районних ЦБС, начальники відділів культури, бібліографи.
-  Лідіє Іванівно, і ще про одне: саме у прилуцьких бібліотекарів склалася традиція - щороку в переддень професійного свята виїздити на екскурсії в історичні місця.
-  Вже побували ми в чарівній Софіївці, Почаївській лаврі, музеях Переяслав-Хмельницького, музеї архітектури і побуту в Пирогово. А це збираємося до славного Батурина. 

Колектив бібліотеки - один з кращих в області

Ніна Ткаченко, тижневик «Деснянська правда» №107 (27938)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.