Якщо ще кілька років тому поїхати студентам на тимчасову роботу за кордон було непросто, і втілення цього бажання вимагало чимало зусиль, у тому числі фінансових, то із відкриттям кордонів України із ЄС, ситуація докорінно змінилася. Нікого не здивувати роботою влітку у туристичних місцях. Студент 4-го курсу Чернігівського національного університету Євгеній Бабко три роки поспіль працював на курортах Болгарії. Він погодився поділитися своїми враженнями і досвідом із читачами Gorod.cn.ua.
Чому виникла ідея поїхати працювати за кордон?
Ми з другом Владиславом Сазоновим хотіли заробити гроші на власні потреби, тому і мріяли про роботу за кордоном. Спочатку розглядали можливість працювати у Німеччині у «МакДональдсі», але не склалося із документами. Потрапили до Болгарії, але я зовсім не шкодую про це. Батьки не заперечували. Хоча, коли їхали вперше, мій батько чомусь дуже хвилювався.
В університеті є сприяння з боку адміністрації. Власне й оголошення про роботу знайшли на сайті ЧНТУ. Хоча викладачі ставляться суворо, але, мабуть, так і повинно бути. Потрібно скласти вчасно сесію. І вчасно повернутися до початку навчання, а це не завжди виходить.
Де працювали і яку роботу виконували у Болгарії?
Працювали у ресторанах готелів офіціантами. Спочатку у мене був готель на курорті Сонячний Берег, потім готель у курортному місті Албена і цього року – у Каварні. І тільки цьогоріч із Владом потрапили працювати до одного готелю. Робота не складна, але вимагає відповідальності. Роботодавець забезпечує проживання і харчування, надає форму. Робочий день – 8 годин, зазвичай, перша або друга зміна. Можна ще відпрацьовувати додатково, якщо є бажання. Це може бути інший готель, або додаткові зміни у своєму. Цього року ми з другом активно працювали – і в інші готелі ходили, і в своєму брали додаткову роботу – на кухні або на барі. До речі, бар – єдине місце у готелях за системою «all inclusive», де можна отримати чайові.
Скільки теоретично можна заробити за туристичний сезон?
Курортний сезон у Болгарії розпочинається з травня і триває до жовтня. Між тим, є готелі, які працюють упродовж року. Приміром, у мене зараз є пропозиція попрацювати у готелі «Роял Гранд», де був влітку цього року. Вони приймають туристів і взимку. Але ж навчання, тим паче, що останній рік.
Тому студент, найчастіше, може розраховувати на три місяці роботи. Оплата знаною мірою залежить від рівня готелю. Я думаю, що мінімальна сума – це десь 1,5 тис. левів (750 євро), а максимальна – 3 тис. левів (1,5 тис. євро). Доводилося чути, якщо старатися, то можна такі гроші заробити і вдома. Але не дуже погоджуюся – все-таки це робота на курорті, постійно перебуваєш на морі, а отже, оздоровлюєшся, навколо – нові люди, нові емоції та враження, досвід спілкування з іноземцями.
А власне вистачало часу, аби покупатися у морі?
Так. Якщо працювали у першу зміну, то на море ходили після роботи, якщо у другу – перед роботою. У вихідні теж намагалися подивитися Болгарію. Я побував на екскурсіях в історичному Несебрі, їздили у Варну.
Як ставляться роботодавці до українських працівників? Чи є можливість кар’єрного зростання? Які стягнення, у разі порушень?
Якщо працювати добре, то ніяких проблем не буде. Правило «клієнт завжди правий», як ніде, працює у туризмі. Навіть якщо працівник готелю буде правий, менеджмент стане на бік гостя. У принципі, у мене конфліктних ситуацій не було.
Але одного разу ніс гору брудного посуду, а колега хотів допомогти. У результаті, все опинилося на підлозі. А тут – директор готелю. Довелося платити штраф 20 євро. Хоча, це виняток, посуд часто б’ється, і якщо одиничні випадки, то покарання немає. За хорошу роботу можуть заохотити премією.
Щодо кар’єрного зростання, то це теж залежить від кола спілкування, якості виконання своїх обов’язків. У нас був випадок, що адміністратор перейшов працювати у «крутіший» готель і забрав із собою команду на вищі посади, і відповідно, вищу заробітну плату.
Українці рідко працюють на керівних посадах – адміністраторами чи менеджерами. Ці позиції займають здебільшого болгари. Але й українців у болгарські готелі на роботу беруть охоче – бувають випадки, що для місцевих жителів зарплата замала (а для студентів, приміром, чому б і ні?), а буває, що просто потрібен російськомовний персонал. Болгари – досить доброзичливі, комунікабельні, і як на мене, то занадто галасливі.
Наскільки чітко у ресторанах готелів дотримуються санітарних норм?
Я бачив різне, працював у готелях 4 і 3 зірки. Все залежить від рівня готелю. Є внутрішній, готельний, контроль за чистотою і саннормами. Були і зовнішні перевірки кухні. Також перевіряють, щоб працівники були оформлені легально, мали укладені договори. Але це контроль ніби з податкової.
А щодо санітарних норм, то в одному готелі офіціанти перекинули на підлогу тацю із круасанами. І не знали, що робити. Менеджер усе зібрав і наказав поставити на стіл. Але, наприклад, у Каварні у готелі 4 зірки на кухні був надзвичайних порядок, продукти харчування зберігалися так, як належить. Все ідеально.
Представники яких країн найчастіше відпочивають у Болгарії? Якою мовою спілкування?
Це залежить від курорту, а також рівня готелю. На Сонячному Березі – багато громадян Німеччини, Румунії, бувають туристи із США, звичайно, багато українців, росіян, молдаван. Я краще інших знав англійську, тому міг безперешкодно спілкуватися.
На інших курортах у готелях найчастіше спілкування російською. Хоча болгари, якщо чесно, зовсім не розуміють, чому українці так добре знають російську.
Євгенію, що б ти порекомендував студентам, які думають про роботу за кордоном, але не наважуються втілити свою мрію?
Я порадив би обов’язково спробувати. Не потрібно боятися, краще дізнатися, як це працювати не вдома, отримати життєвий досвід, стати більше самостійним, і звичайно, мати власні гроші, якими зможеш розпоряджатися, як захочеш. Але варто перший раз їхати не самому, а з друзями, мати документи, страховку. В ідеалі – коли вуз співпрацює із агентством із працевлаштування за кордоном та сприяє своїм студентам.
Чи є бажання поїхати на відпочинок до Болгарії?
Колись говорили, що Болгарія – не закордонна країна (правда, це було до мого народження). Вимушений прихильників цієї думки здивувати: сьогодні Болгарія – член Європейського Союзу, що теж накладає свій відбиток на стандарти туристичного сервісу. Готелів на Чорноморському узбережжі Болгарії багато – вибір надзвичайно великий на різний смак і гаманець. Тільки частина з них реконструйовані з минулих часів, а нових і сучасних навіть більше. Тому б із задоволенням відпочив би у Болгарії з друзями. Тим паче, що з готелями можу розібратися. Піщані пляжі, чисте море, розваги і краса навколо… А ось для постійного проживання, мені видається, Болгарія не дуже підходить. Рівень життя не у курортній зоні – такий, як у нас, а місцями – може, й гірше. Тимчасово працювати – чому і б ні? А жити – краще вдома!
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.