Раптова смерть дворічної дівчинки

Олена Ємельяненко

Будь-яка смерть — це трагедія, а надто — раптова, та ще й дитяча. 25 червня у селі Хлоп'яники Сосницького району саме так, раптово, померла Неля Ємельяненко, якій було всього два з половиною рочки.
Родина 30-річної Олени Ємельяненко вважається неблагополучною, тому постійно перебуває під наглядом соціальних служб. Першого чоловіка Олени вбили, й вона залишилася сама із маленьким сином Стасом на руках. Випивала. Через це кілька років тому її навіть хотіли позбавити батьківських прав. Жінка пообіцяла виправитися, і їй дали шанс. Вона почала жити з місцевим чоловіком Леонідом. Але й після народження Нелі час від часу прикладалась до чарки. Тому голова сільської ради Віра Киба, яка живе з Ємельяненками по сусідству, постійно навідувалася до них. Часто заходила і фельдшерка місцевого ФАПу Наталія Огієнко. Вони наглядали, аби з дітьми Олени все було гаразд.

Неля — «новорічна» дитина, з'явилася на світ 31 грудня. Народилася слабенькою, вагою 2500 г. Перші півроку свого життя провела у лікарнях. Спочатку — в Сосницькій районній (із запаленням легенів), потім — у Чернігівській обласній. Там виявили, що у дівчинки збільшена нирка, кілька місяців її лікували.
— Коли донечці стало трохи краще, ми приїхали додому, — розповідає Олена. — Та невдовзі Неля знову захворіла. Знову поїхали на Чернігів. Лікарі говорили, що їй бракує вітамінів. Ми купували все, що треба було, — яблука, банани...
— Не можна сказати, що дитина жила в жахливих умовах, все необхідне у неї було, — говорить Наталія Огієнко. — Олена випивати випиває, але за натурою вона людина добра і слухняна. Бувало, приходжу, а в хаті безлад. Нагримаю на неї — через дві години все прибрано, підлога вимита. Ми регулярно бували у Ємельяненків з комісіями. І такого не було, щоб у них не було чого їсти чи пити. За словами нашого районного депутата Володимира Чепурного, деякі діти живуть у ще гірших умовах.

Нелі ми щомісяця робили аналізи. Скажу Олені, що треба повезти дівчинку до лікаря, повезе. Або приїде із Сосниці дільничний педіатр — Олена збирає дитину і їде з нею до райлікарні. Минулої осені дівчинку вкотре пролікували в Чернігові. Повернулися вони додому. Дитинка наче трохи окріпла. 31 грудня їй виповнилося два рочки, і тільки тоді вона пішла. Почала нормально їсти (до цього їла лише молоко і каші). Проте все одно у свої два з половиною роки важила 5200 г, у неї була гіпотрофія II-III ступенів. Її розвиток був на рівні 9-10 місяців. Говорила лише окремими складами. Останній раз я бачила її 31 травня. Вона була веселою, чистенько одягненою, ще й із бантиком (тоді я вперше побачила її з бантиком).

А 25 червня сталося лихо.
— Донечка прокинулася рано й одразу ж до мене: «Де Стас?» — розповідає Олена. — Кажу: «Ще спить». Вона попросила «моні». Я налила їй вчорашнього молочка, вона майже склянку й випила. Потім я пішла до сусідів доїти корову (за це я беру у них молоко). Не було мене хвилин з десять. Приходжу — а Нелька вже очі під лоба пускає. Поки чоловік бігав по фельдшерку, я покликала сусідку (вона у лікарні працювала санітаркою). Та подивилась на Нельку і каже: «Видно, вже діла не буде». Так донечка в мене на руках і померла...
Фельдшерка Наталія Огієнко:
— О пів на сьому ранку забігає до мене Льоня, Оленин співмешканець: «Швиденько до нас, нашій Нелі погано!» І такий розгублений, аж лиця на ньому немає! Питаю: «Що сталося?» А він: «За куркою у дворі бігла, впала і наче нежива».

Я сіла на велосипеда — і туди. Коли приїхала, дитинка лежала зовсім роздягнена на ліжку у веранді. Я глянула зіниці — вони розширені, на світло не реагують. Давай шукати пульс, послухала серце — ознак життя ніяких. Ввела преднізолон. А коли підняла її, то побачила, що смужки в неї на тілі (мабуть, від одягу) вже синіють. Я зрозуміла — це все.
— Якби ж я хоч щось помітила! А то останнім часом донечка наче й не слабувала. Вона ж уже й бігала, і говорила. І все, нема!.. — плаче Олена. Навіть фотографій донечки у неї не залишилось.
Її старшому синові Стасу зараз 7 років, закінчив 1 клас. Він теж народився вагою 2500 г. А такий козак виріс! Хлопчик виглядає здоровим і веселим. І ще не розуміє, яке в їхній сім'ї горе.

— Стасик часто грався із сестричкою, — каже Олена. — Якщо треба було, то й молока їй міг налити, і на горщик посадити.
 — Я вже 26 років працюю в медицині, з них 22 — у Хлоп'яниках, — говорить Наталія Огієнко. — За цей час у селі померла лише одна дитина, і ось така раптова смерть Нелі! І для мене, і для всього села — це шок!
Розтин показав, що у дівчинки була «легенева і серцево-судинна    недостатність, анемія неуточненого генезису». Зараз прокуратура з'ясовує, чи належно Олена доглядала за дочкою.
Наталія Огієнко (і не лише вона) вважає: всі хвороби у Нелі були через те, що її мама під час вагітності пила й курила. Отож, дорогі дівчата й жінки, перш ніж узяти до рук чарку чи цигарку, подумайте про свою майбутню дитину.
с. Хлоп'яники Сосницького р-ну

Аліна Долинець, тижневик «ГАРТ» №28 (2416)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.