GOROD.cn.ua

Аварійні будинки, Ялівщина і бібліотеки з туризмом: підсумки чергової сесії Чернігівської міської ради

Остання зимова сесія Чернігівської міськради виявилася гамірною, але більшість галасу не стосувалась питань, які розглядали депутати. Винятком стала лише Ялівщина.


 
Починали, як завжди, зі звернень громадян, які мали б бути в кінці сесії. Мітингували в залі з різних причин. Батьки дітей, які вчились в 10-й школі вимагали якнайшвидшого проведення чергової, вже третьої експертизи, якщо треба — швидкого ремонту і поновлення навчання в ній. Відразу за ними слово взяли активісти, які вимагали зниження тарифів, в першу чергу на тепло: сперечалися і шукали винних довго, але врешті вирішили, що люди і міська влада на одному боці, а винні у всьому НКРЕКП і Київ — домовились зустрітись в суботу в Новозаводській районній раді чи то о 16-й годині, чи то о 17-й, як цього просили депутати, адже це буде робочий день. Завершили звернення ще одна група активістів, яка збирає підписи за відставку Президента Петра Порошенка та поінформувала депутатів, що за годину на одному місці назбирали 300 підписів!
 
Сесію депутати почали з Програми сприяння збереженню і покращенню технічного стану житлового фонду міста та його безпечній експлуатації, яка була затверджена ще рік тому. Маючи на увазі співфінансування ремонтів аварійних будинків мешканців і міського бюджету в пропорції 50 на 50 чиновники від самого початку не могли визначитися з тим, хто ж має оплачувати проведення експертиз реального стану будинків. Спочатку прописали, що робитимуть це самі, потім — що це мають робити мешканці. Тепер же знову вирішили перевіряти стан будинку за кошти бюджету. 

Запитання з цього приводу виникли у депутата міськради Павла Вовка — чи не вийде так, що місто наробить проектно-кошторисної документаії на 2 мільйони гривень, вона пролежить один-два роки без дії і її доведеться знову переробляти по-новому. У відповідь Ярослав Куц, начальник управління житлово-комунального господарства міста, вказав, що проводити перевірку стану будинків і робити документацію треба. Головний аргумент — коли буде акт про те, що будинок в аварійному стані, відповідальність за нього нестимуть вже не керівники ЖЕКу, який його обслуговує, а мешканці будинку. Саме вони, знаючи в якому стані їх житло і маючи відповідні документи, будуть вирішувати, чи ремонтувати його, чи залишати все як є. Депутати запропоновані зміни прийняли.

Що в результаті? По суті і програма вцілому і прийняті зміни, вирішують кілька важливих питань: по-перше, буде з'ясовано реальний стан будинків; по-друге, місто і мешканці на умовах співфінансування зможуть провести капітальний ремонт будинку; по-третє, відповідальність у випадку повторення аварії, подібної тій, що сталася в гуртожитку на Попудренка, 16 після проведення обстеження і якщо вони не погодяться на проведення ремонту, повністю буде перекладена на мешканців будинку. От тільки чи знайдуть кошти мешканці старих 5-поверхівок, часто в більшості пенсіонери, на той ремонт?

 
Депутати додали грошей на програму поліпшення екологічного стану міста. Так, на очистку ставка в Центральному міському парку замість 1,6 мільйонів гривень, тепер планується витратити 1,86 мільйони, “у зв’язку із підвищенням розміру кошторисної заробітної плати” - вказано в пояснювальній записці. І як же без вже призабутого пункту тимчасового утримання тварин. До більше ніж 6 мільйонів гривень витрачених на його добудову в 2017 році, у 2018 на витратять ще трохи — 353 тисячі гривень. В пояснювальній записці вказано, що це вже на його завершення, тож є надія, що цього року притулок для тварин перестане поглинати кошти і таки запрацює...
 
Зміни в програмі розвитку житлово-комунального господарства стосувалися, переважно, не розмірів коштів, а напрямків, куди їх витратять. Так, замість звичайних скляних зупинок, цього року будуть споруджувати зупинкові павільйони з торгівельними місцями, на що витратять 15 з половиною мільйонів гривень, з 16 передбачених на зупинки загалом. Така домовленість була з підприємцями, що сьогодні торгують на зупинках. Замість 6 мільйонів гривень, місто витратить лише трохи більше 5 мільйонів на встановлення “малих архітектурних форм” на “Золотому березі”. Натомість з 700 тисяч до 1 мільйона 250 тисяч зростуть видатки на заміну назв вулиць. До речі на покажчиках таки не буде слова “вулиця”, яке після ряду жартів (чому не “штрасе”, наприклад), таки замінять на традиційне англмовне “street” або скорочене “str.”. Змінили плани і по роботах на сміттєзвалищі на Масанах — 29 мільйонів, що хотіли потратили на “забезпечення функціонування полігону твердих побутових відходів” перенаправили на рекультивацію ставків з рідкими відходами.
 
Міський палац культури таки отримав, після тривалих обговорень громадськості і хвилинного голосування депутатів, ім'я В'ячеслава Радченка, першого директора чернігівського “Хімволокна”. Хто ця людина, наш сайт Gorod.cn.ua розповідав в 2010 році в матеріалі “В’ячеслав Радченко малював портрет сучасного Чернігова” . В 1957 році він починав будівництво підприємства й очолював до 1969-го. За роки його керівництва підприємство взяло участь у будівництві дороги, 5 дитячих садків, 4-х житлових кварталів міста, почала будуватись обласна лікарні, технологічне училище, яке сьогодні перетворилось в Чернігівський національний технологічний інститут і, звісно ж, збудовано той самий Палац культури, прозваний “Хіміками”...

 
Не було згоди серед депутатів в питаннях, які стосувалися розвитку культури і туризму міста. Почали з ТІЦу — туристично-інформаційного центру, який вже більше року готують до прийому туристів в приміщенні по вулиці Шевченка 9, але досі не відкрили. Цього року чиновники від культури просили додати до 1 мільйону передбаченого ще 691 тисячу гривень додатково. Ні в пояснювальній записці, ні в самому рішенні вони не пояснили, куди планують їх витратити. Частково амість них зробили це депутати, які спитали навіщо їм 293 тисячі гривень на 2 чи 3 комп'ютери, 2-3 принтери, 2-3 телевізори? Щоб працівникам центру зручно було сидіти? Адекватного пояснення так і не почули, натомість вкотре звучали посилання на Львів, Чернівці, закордонний досвід... Таких аргументів вистачило, щоб за проект депутати проголосували. До речі знову критикували і місце розташування центру: складно уявити, що хтось туди дійде, коли все найцікавіше зможе побачити раніше — хоч їхатиме по дорозі повз Катерининську церкву, хоч йтиме з залізничного вокзалу...
 
В сесійному залі прозвучали цікаві цифри: лише 14 відсотків туристів зупиняються в готелях, а середній час їх перебування в місті склав 4 дні. От тільки не пояснили, чи то дійсно були туристи, чи все ж спортсмени та творчі колективи, які приїжджають в місто на змагання та свята і оплачують їх проживання часто місцеві бюджети, нехай навіть не самого міста, але місцевих організацій... Та й рахувати 4 дні перебування в місті для 14 відсотків, забуваючи про решту 86 — теж не дуже коректно...
 
Були зауваження у депутатів і щодо комплексної Програми розвитку культури та промоції культурного потенціалу міста Чернігова на два наступних роки. Цього разу дісталось бібліотекам, які розкритикували за те, що передплачують “Бульвар Гордона”, “Объявления по-средам”, “Добрые советы” “Огородник” ”Овощеводство”, натомість мали б брати “National Geographic”. Не знають депутати, мабуть, що дві спроби видавати цей журнал в Україні виявились невдалими і сьогодні у нас можна знайти лише російське видання... Посил депутатів — переформатувати бібліотеки в центри дозвілля, щоб люди таки почали туди ходити. 
 
В той самий час депутати погодились додати до переліку заходів “до свят”, які фінансуються з міського бюджету, джзовий фестиваль “Chernihiv Jazz Open”. Він щорічно проводився з 2010 року, але в 2017 не відбувся. Депутат Павло Вовк при цьому вказав, що від цього фестивалю для туризму в Чернігові більше користі ніж від роботи туристично-інформаційного центру. Є сподівання, що в цьому році світовий джаз таки повернеться до Чернігова.
 
Одна з найгучніших суперечок розгорнулася довколо 10-го питання, яке стосувлося “Ялівщини”. Депутати доповнили міську програму розроблення містобудівної документації пунктом “Доопрацювання проекту «Детальний план території. Функціонально-планувальна організації територія лісопарку «Ялівщина». Депутати спочатку проголосували, а вже після цього дали можливість висловитися активістам. Олександр Гашпар відразу ж почав з того, що депутати прийнявши це рішення перевищили свої повноваження, бо там вже створено обласною радою Регіональний ландшафтний парк і будь які подальші кроки може робити лише вона. Активісти прямо звинуватили очільників міста в спробі збудувати на території парку котеджне містечко, чергове Царське село. 


 
Чиновники зі свого боку вказали, що обласною радою створено лише комунальне підприємство, а сам парк існує лише на папері. В той же час земля Ялівщини на сьогодні є землями запасу міської ради і саме міська рада вирішуватиме як розпоряджатися нею. Мета міської влади, за словами секретаря міської ради Максима Черненка, отримати проект, детальний план території, обговорити його з громадськістю і вже потім визначати межі парку.
 
Згідно з прийнятим депутатами рішенням Українському державному науково-дослідному інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.Білоконя, який в 2008-2009 розробляв «Детальний план території. Функціонально-планувальна організація лісопарку «Ялівщина» місто передасть проект на доопрацювання. Офіційна причина — зміни в законодавстві, які відбулись за останні 10 років, зокрема й ті, що вступлять у силу з 1 травня цього року. 
 
“Найбільша біда України — це активісти отакі. Які не спроможні ні на що, які все гальмують. І результат на виході нульовий” - на завершення суперечок висловив свою думку міський голова Владислав Атрошенко.
 
Що чекає на Ялівщину наразі передбачити важко. Впевнено можна сказати, що конфлікт довкола неї лише набиратиме обертів. Найбільше ж суперечок буде, коли детальний план буде доопрацьовано...
 
Навідміну від захисників Ялівщини від забудови, для тих, хто намагається контролювати місцеву владу, хороші новини. Депутати погодились публікувати більше інформації про комунальні підприємства. Тепер там можна буде побачити біографії керівників і розміри їх заробітних плат, звітність керівника і підприємства, відомості про договори які укладає підприємство, платежі і борги підприємства, а також результати аудиторських первірок. 
 
Закінчували сесію зверненнями до Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і столичних чиновників: у міністерства освіти просять грошей — не вистачає коштів, які передбачені державою на заробітну плату вчителям, в результаті чого місто повинно доплачувати 60 мільйонів гривень із власного бюджету (щоправда 12 мільйонів субвенції залишилось з минулого року і місто просить лише 48 міьйонів); у НКРЕКП — скасування минулорічної постанови №972 щодо впровадження нової методики стимулюючих тарифів для обленерго, яка призведе до зростання тарифів для промисловості і, відповідно, до зростання цін...
 
Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Черненок, Гашпар, Атрошенко, Вовк, сесія, Ялівщина, Chernihiv Jazz Open, бібліотеки, туризм, Радченко