20 листопада двоє у масках прийшли до двору 45-річного Олександра Бондарця у селі Лісові Сорочинці Прилуцького району. їх здобиччю стали чотири тисячі гривень, гладкоствольна мисливська рушниця «МР-153».
— Вони все перерили, що ще забрали, не знаю. З мене зірвали золотий ланцюжок з хрестиком, — розповідає Олександр Іванович. Чоловік досі у Прилуцькій райлікарні. У нього струс головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, побиті обличчя і все тіло.
— Синці на обличчі вже сходять. Ще зламали шість ребер зліва, — говорить Олександр Іванович.
— Чому саме на вас напали?
— Живу на околиці. У мене була міні-свиноферма (40 голів). Весною я продав свиней. То хворіють, то ще щось, та й важко самому (Бондарець — інвалід З групи, хворіє на цукровий діабет. Є й інші проблеми зі здоров’ям).
Була 23 година. Я ще не спав, дивився телевізор, коли у вікно постукали. Я звик, що раз стукають, значить, треба відчиняти. Я ніколи не питаю: «Хто?» і «Чого?» Та й надворі темно, хто там, не видно. Тільки відчинив двері, як мене вирубили у коридорчику. Смутно пам’ятаю, як зв’язали руки скотчем, били, питали, де гроші.
— Хто вас розв’язав?
— Вранці прийшов сусід, котрий живе через городи.
— Як думаєте, їх впіймають?
— Сумніваюся. Та однак сподіваюся. Надія помирає останньою.
P.S. Якщо нікого не чекаєте, не відмикайте двері, коли стукають незнайомі. Відразу набирайте по мобільному родичів, сусідів, поліцію, сільського голову. Бо нападники забирають не тільки цінності, а іноді й життя.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №49 (1648), 7 грудня 2017 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.