GOROD.cn.ua

Владислав Атрошенко підбив підсумки 2016-го року

Майже дві години розмови і 10 сторінок тексту. Саме таким чином виглядала прес-конференція міського голови Чернігова Владислава Атрошенка з приводу підбиття підсумків роботи за 2016 рік. 



Почав Владислав Владислав Анатолійович, як і заведено перед святами, з привітання чернігівців з наступаючим Новим роком та Різдвом:
 
- В першу чергу вітаю всіх з прийдешніми різдвяними святами. Бажаю кожній сім'ї здоров'я, впевненості в завтрашньому дні, віри в завтрашній день, миру, місту Чернігову — процвітання

Свою звітну доповідь він почав з досягнень у відкритості та прозорості міста. Так, за Індексом демократичності міст Чернігів у 2016 році став другим в Україні після Чернівців, набравши 61% зі 100 можливих. За індексом публічності Чернігів піднявся з 17 на 11 місце серед міст України, причому рівень публічності міського голови зріс за рік на 21% (сьогодні показник 64%). 
 
- Місто і місцева влада стали більш відкритими. - сказав Владислав Атрошенко. - Працює сайт міської ради, висвітлюються всі рішення, які приймаються. Що стосується бюджету — то ми найближчим часом перейдемо до системи, коли всі платежі через комунальні служби буде видно в режимі он-лайн. Незважаючи на те, що багато зроблено в напрямку відкритості, саме IT технології втілюються недостатніми темпами в місцевому самоврядуванні. І це є певною проблемою. А їх вирішення — задачею на наступний рік. Я думаю залучити окрему групу, яка б займалися впровадженням інформаційних технологій.
 
Головна цифра, яка була озвучена цього дня — бл. 300 мільйонів гривень, які були освоєні, використані на різноманітні програми.
 
Одним з досягнень цього року Владислав Атрошенко назвав завчасне прийняття бюджету на 2017 рік, що дозволить раніше почати і тендерні процедури і роботи, які вестимуться в наступному році. 

 
Багато робіт, виконаних цього року “зроблено в напрямку капітального будівництва, того, що не видно”. Це і відремонтованих 28 дахів, це і капітальний ремонт 145 ліфтів у багатоповерхівках. А ще ж заміна вікон в школах та садках, ремонти у лікарнях тощо. Окрему увагу міський голова приділив ремонту доріг як по вулицям міста так і у міждворових проїздах, причому наголосив, що в наступному році такі роботи будуть продовжуватися і додасться ще відновлення доріг у приватному секторі. А от причинами того, що у багатьох місцях ремонт завершити не встигли він назвав ранній прихід зими, нічні морози, які почалися ще в кінці жовтня і відсутність вагонів, через що підрядники не встигали завозити сипучі суміші необхідні для доріг.
 
На облаштування пляжу в 2016 році було витрачено трохи менше 5 мільйонів гривень. В цю суму увійшли і підсипка піску, і облаштування доріг, доріжок, парковок, спортивного майданчика тощо. Крім того розчищено кілька гектарів території Кордівки в тому числі прохід до Десни від міського парку. 
 
- Кордівка складає близько 247 га. - зазначив міський голова. - Це серйозний рекреаційний потенціал, значні площі де люди можуть проводити своє дозвілля. Облаштування цих територій в планах на 2017-й рік.

Але й сам пляж, за його словами, це лише початок облаштування узбережжя Десни. 

- Те що стосується пляжу — це тільки натяк на те, яким він має бути. 

В планах облаштування всього узбережжя від колишнього готелю “Брянськ” до річкового порту. За словами міського голови в планах поглиблення протилежного боку річки, що дозволить окультурити Десну біля Чернігова, головну масу води забрати від правого берега річки і запобігти його руйнуванню. Крім того місто матиме будівельний матеріал і грунт для вирівнювання ділянки на Лісковиці щоб розпаювати і роздати там землю АТОвцям.

 
Торкнулися і реконструкції скверу по проспекту Миру від проспекту Перемоги до вул. Софії Русової. 
 
- Ділянка від Музичного фонтану до вулиці Русової — нею ми ще будемо займатися. - зазначив Владислав Атрошенко. - Від вулиці Київської до проспекту Перемоги — це вже більш-менш європейський парк. Умови там досить зручні для відпочинку. І кількість людей там досить висока, там зараз відпочивають і діти, і дорослі, і пенсіонери.

В планах змінити систему освітлення на в'їзді в місто. В першу чергу по іншому зробити освітлення Катерининської церкви, щоб вона виділялась на фоні міста, і змінити освітлення дороги довкола неї, щоб вуличне освітлення не переважало над тим, яке спрямоване на храм. Крім того в планах всю територію довкола церкви гармонічно об'єднати з усім парком до проспекту Перемоги і далі.
 
Згадали і про проект Пам'ятника борцям за Україну. 

- Ми зараз працюємо над цим проектом, щоб це дійсно був пам'ятник який би прикрашав місто.
 
Одними з найбільш проблемних питань, і приводами для сварок з підрядниками, стали встановлення вуличного освітлення в місті і системи опалення в Міському палаці культури.

Про ситуацію з ліхтарями сьогодні знає мабуть кожен чернігівець. За них внесли аванс і, за словами Владислава Атрошенка, “добре, що вулиці Мстиславська і Київська вже з ліхтарями. Аванс використаний, хоча я хвилювався, що цього може не бути”. Залишаються питання щодо якості.

В палаці культури система опалення була встановлена таким чином, що несла в собі небезпеку для глядачів залів і все довелося переробляти. На сьогодні, за словами міського голови, у міста борг перед підрядником, який таку систему встановив, 420 тисяч гривень. Натомість місто втратило вже вдвічі більше на її демонтаж, новий проект і встановлення нового опалення. 
Обидва випадки мають підстави для кримінального провадження.
 
В той же час, зважаючи на таких переможців у тендерах, Владислав Атрошенко вкотре поставив під сумнів доцільність існуючої системи проведення тендерних процедур
 
- Я вам відповідально кажу. - наголосив він. - Мені, як керівнику, не потрібні ці тендери. Абсолютно. Я здатен організувати ці тендери в значно більш ефективний спосіб. З присутністю журналістів, громадськості, з можливістю діалогу, відкритого торгу. Але з підприємствами які чітко ми відберемо. З'ясуємо у кого є виробиицтво. Тому що у нас перемагають підприємства по виробництву, у яких його насправді немає. Де він що виробляє — це загадка. На жаль тендерна процедура сьогодні передбачає можливість участі будь-якого підрядника. 


 
Що стосується земель для учасників АТО, то вже на наступну сесію, що відбудеться  29 грудня, додатково виноситиметься питання про виділення 120 земельних ділянок. Їх планують розіграти між ними за жеребом. Майже всі ілянки знаходяться на Лісковиці.
 
Окремо торкнулися питання про зруйнований гуртожиток і ситуацію з аварійними будинками в місті в цілому. Висновки для мешканців квартир у таких будівлях навряд чи будуть втішними.
 
Головна теза міського голови - “Міська влада підставила плече постраждалим квартировласникам”. Із 101 квартири 87 приватизовано. Тобто більшість власників квартир є співвласниками будинку і самі відповідають за своє житло. 
 
- Якщо ми ставитимемо питання, що відновлення будинку, це зобов'язання міської ради, - наголосив міський голова, - то це порушення законодавства, за яким ми не маємо права бюджетні кошти витрачати на капітальні ремонти приватного майна. Ми мали б його фінансувати в пропорції 14 % наші і 87 % мешканців. 
 
На сьогодні ж міська влада взяла на себе зобов'язання допомогти мешканцям будинку, оплачує проживання в готелях, шукає для них житло в гуртожитках, проводить там ремонти. Зараз вони тривають у гуртожитку ЧНТУ на Ціолковського, де буде 18 3-місних і 18 2-місних кімнат.
 
- Ми пропонуємо житло, ми робимо ремонти в гуртожитках. - вказав міський голова. - Хоча ми не повинні це робити. Але ми не чужі люди, ми підставлямо плече. А нам говорять: “Ми не підемо з готеля, нас тут все влаштовує. Що ви нам зробите?”. За цих людей платить громада, чи є це справедливо?

Стосовно спроб скористатися ситуацією він навів ще один приклад. 
 
- Із 175 прописаних і 204 проживаючих у нас було заяв на матеріальну допомогу в перший день 715. Коли ми викинули всі однакові прізвища у нас лишилося різних прізвищ 420. 

Що ж буде з будинком? Його споруджено чи то 1955, чи то 1961 року. В ньому 101 кімната, 6 з них зруйновано під час обвалу. Хто і як його будував, з дотримання яких норм, як будинок експлуатувався — все це запитання без відповіді. Попередній висновок експертизи — будинок “ветхий”, але не аварійний, тобто є можливість добудувати зруйновану частину. Тим не менше в планах провести ще одну експертизу і скласти відповідний висновок, щодо його подальшої долі. Але, в будь-якому разі, за словами Владислава Атрошенка, відновлення будинку буде проводитися на умовах співфінансування, а не одноосібної участі міської ради. Кошти ж на його відновлення будуть закладені у бюджет наступного року.
 
Але будинок на Попудренка — не єдина проблема. В Чернігові сьогодні 6 дійсно аварійних будинків. І що з ними робити — питання не вирішене
 
- Вчора ми проводили нараду за участю всіх сторін. - сказав міський голова. - На сьогодні у вирішенні цього питання ми заходимо в глухий кут. По-перше, бюджет міста недостатній щоб винести тягар по відновленню аварійного житла. По-друге, ми не маємо права витрачати кошти бюджету на відновлення приватного житла. Нонсенс у тому що приватне, приватизоване житло, стоїть на балансах ЖКГ. Юридично треба це житло виводити поза баланс.

Крім того, якщо влада візьме на себе відновлення аварійного житла, це може перетворитися на бізнес. 
 
- Якщо буде чітка лінія, що ми житло відновлюємо за кошти бюджету, то відразу знайдеться спритний ріелтор, який буде його за дешево скуповувати. А потім тихенько робити так, щоб воно впало. І в результаті за бюджетні кошти отримає нове житло.

Питання щодо аварійних будинків буде вирішуватися на спеціальному засіданні, яке заплановано на 12 січня. 
 
Однією з тем звіту стало створення ОСББ. Їх в Чернігові вже 70, причому 37 створено саме в 2016 році. Об'єднання мешканців будинків мають можливість проводити ремонти з метою підвищення енергоефективності їх будинків на умовах співфінансування з міською радою в пропорції 80 на 20. У цьому році внесок міста в ремонти будинків склав 1,8 мільйона гривень, внесок жителів будинків — 370 тисяч гривень.
 
Окремо говорили про ситуацію навколо Чернігівської ТЕЦ і того, чи залучати кредити ЄБРР на реконструкцію мереж і обладнання.
 
- Кредитування ТЕЦ в ситуації нестабільності — питання неоднозначне, - пояснив керівник міста. - Дуже багато ризиків. Але і немає інших джерел для відновлення тепломереж. Теплові втрати які дозволяє враховувати НКРЄКП — це 23 %, але фактично вони значно вищі. 

За словами Владислава Атрошенка умови кредитування, які пропонуються, досит вигідні і з усіма комісійними складають в межах 1 % річних з кредитними канікулами і терміном на 20 років. Але... З одного боку вигідні умови кредитування, а з іншого — майно належить приватній структурі. На сьогоднійшній день ТЕЦ з усіма мережами перебуває в оренді, термін якої спливає в 2023 році. “Є абсолютно добите о ручки генеруюче обладнання, яке не оновлювалося. І є добиті до ручки теплові мережі”. І від усього цього залежить чи буде гаряча вода і тепло у будинках міста.
 
- Якщо ми не використаємо час і не візьмемо ці кошти, на 2023 рік їх потрібно буде вдвічі більше. - підсумував міський голова. - Тому, очевидно, нам таки доведеться ці рішення приймати. Багато дуже часу втрачено. В нинішньому стані, мені здається, що краще взяти ці кошти і відремонтувати мережі ніж тягнути час. Хоча це те питання, в якому баланс при прийнятті рішення 45 на 55, а не 90 на 10.


 
Не оминули під час прес-конференції і питання транспорту.
 
- Транспорт — це провалена реформа і нічого абсолютно не зроблено. - відразу ж жорстко почав Владислав Атрошенко. - Конфліктуючі групи перевізників скаржаться, ідуть до мене. Є питання недоопрацьовані, є питання й інші. Сьогодні ми тримаємо ціну 3,50. Чекаємо підвищення мінімальних зарплат, чекаємо коли трохи пройде удар від збільшення комунальних платежів, але сьогодні при ціні 3,50 важко вимагати оновлення транспорту.

В чому лукавлять перевізники? В тому, що у багатьох з них є роздвоєння особистості. В господарському сенсі. Вони заробляють на своїх автобусах і пускають під своє крило маленьких власників інших маршрутів, які їм платять стабільний дохід. На маршрутах сьогодні знаходиться, умовно, на 60-70 маршруток більше ніж потрібно. Власник маршруту впускає когось за стабільну орендну плату. І ці маршрутки їздять втрьох одна за одною. В першій 10-12 чоловік, в 2-й — 5 в третій, в третій гордо воссідає один пасажир. 

Якби автобуси були трохи більші, було б достатньо максимум 200, а може й 150 маршруток. Якби був дорожчий автобус, більшої місткості, була б вища його окупність, але не так зручно стане пасажирам бо треба було б чекати 10-15 хвилин.

В планах втілити програму створення системи управління муніципальним транспортом. Будуть створені зупинкові комплекси з електронним табло, на якому можна буде бачити коли прибуває маршрутка. В маршрутках будуть встановлені GPS-навігатори, через які можна буде відстежувати і контролювати рух транспорту. Це все буде зв'язане програмою управління муніципальним транспортом, яка й показуватиме який маршрут через скільки хвилин приходить.
 
- Я сподіваюся що пару зупинкових комплексів ми встановимо вже в цьому році, - порадував міський голова, - експериментально. Таких як в Києві. Там вони зараз один в один такі ж самі як в Страсбурзі, скляні і прозорі. 

- Що мене дратує, - додав очільник міста, - так це тролейбуси всіх кольорів веселки, автобуси і жовті, і сині, і бірюзові. Я схильний до того, щоб автобуси були пофарбовані в один колір. Водії були у стандартизованій формі. Хотілось би до цього прийти.

Що ж до зростання вартості проїзду, то воно, швидше за все, буде. Хоча на скільки, поки що питання.
 
- Власники розкачують ситуацію. - пояснив Владислав Анатолійович. - Але ми не дамо цього зробити. Ми подивимось їх розрахунки. Я не виключаю, що якщо ми йтимемо на оновлення рухомого складу, то при зростанні мінімалки підвищення буде. Але нехай вони спочатку покажуть складові, які впливають на зростання ціни.

А ще в планах повне оновлення тролейбусного парку. В цьому році закуплено 10 тролейбусів, в планах купити ще 10 у наступному, а весь тролейбусний парк мають оновити за 5 років.
 


Відповідаючи на запитання Владиславу Атрошенку дати оцінку роботі своїх заступників. В середньому він оцінив її на 4 по 5-бальній шкалі. Але наголосив, що окремі прорахунки є в кожного з них. Але віднині критикувати когось називаючи імена він не буде
 
- У мене була розмова з одним з заступників. - пояснив міський голова. - Вона полягала в тому, що не треба говорити про незадоволення роботою когось із заступників публічно. Тому що це є демотивуючим фактором. Вся вертикаль, всі підлеглі тоді розуміють, що його будуть міняти і втрачається вся управлінська вертикаль.

І після цього додав:

- Кадрові зміни безумовно будуть, і ще в цьому році і в наступному. Кадровий склад заступників буде змінюватися. Це нормально, це не є проблема і це повинно правильно сприйматися. Я хочу за одиницю часу перебування на посаді зробити якомога більше. Людина яка на посаді — вона є другорядною по відношенню до результату. Наша спільна мета це результативна робота за одиницю часу. Ті заступники які це розуміють — у нас з ними є перспектива. Ті які не зрозуміють, що кінцева мета це результативність — там є проблеми.

А про роботу чиновників міський голова взагалі висловився досить критично, порівнявши її з роботою працівників у приватних структурах, в бізнесі:

- В бізнесі ти себе оточуєш тими людьми яких ти розумієш і які дають результат. У мене ніколи не було наближених людей чи якихось улюбленців. Навпаки я схильний працювати з людьми не зовсім зручними навіть для мене, з якими важко, але які дають результат. З чим я зіткнувся у місцевому самоврядуванні? Ти викликаєш підлеглого, ставиш завдання. Він його розуміє, киває головою проходить час — нічого не зроблено. Знову викликаєш. Знову розказуєш, знову питаєш: “Зрозуміло?”. Киває головою, що зрозуміло. Проходить час — знову нічого не зроблено. І це в багатьох випадках є таким узагальнюючим елементом поведінки чиновника. Він приходить, показує подобострастіє, але нічого не робить. Оце дратує.
 
В кінці розмови журналісти торкнулися ще двох питань — підземного переходу на перехресті проспектів Миру та Перемоги і будівництва дитячого садочка на Масанах.
 
- По підземному переходу у нас був інвестор, - пояснив Владислав Анатолійович, - була підписана інвестиційна угода. Інвестор чекав грошей від англійського фонду декілька років. І чекав би ще років 5. Це забрало час. Ми позбулися його і вийшли на можливість ремонту в листопаді, коли вже були морози. Через погоду у нас відмовилися його ремонтувати дві підрядні організації, відмовився Вереша і відмовився Жолдак. Вони ж підписують гарантію, а коли температура нижча нуля — це важко.

Крім того, виявляється на стику проїжджої частини з проспектом, є серйозне затікання і там потрібно проводити додаткові роботи по його усуненню. Тим не менше, міський голова вибачився за незручності і пообіцяв вже навесні почати ремонтувати перехід.
 
Що ж стосується дитячого садочка на Масанах, то там найбільша проблема з підрядником, який виграв тендер. 

- Не будівництво дитячого садка на Масанах суперечливе, - пояснив очільник Чернігова, - там підрядник суперечливий. При нормальній ціні будівництва дитячого садочка в 46 мільйонів гривень, перемогло підприємство з ціною 31 мільйон. Ми наче б то зекономили 15 мільйонів, але треба дивитися, щоб не розвалилася ця будівля. Підрядник двічі судився за цей тендер. А за моєю інформацією, останній об'єкт який вони будували — це коровник чи свинарник в Бахмацькому районі. Є питання до них з основними засобами, колективом. В обгрунтуванні він вказав що залучатиме людей з нашої біржі праці. Сьогодні підрядник,  наскільки я знаю, взяв когось на субпідряд. 

Незважаючи на все це, Владислав Атрошенко висловив сподівання на те, що вдасться налагодити співпрацю з підрядником і до кінця 2018 року дитячий садочок на Масанах буде завершено.
 
Пояснюючи свої мотиви, причини того, що залишив бізнес і перейшов на державну службу, міський голова зазначив:
 
- Якби цей час, який я віддаю місту, я витрачав на себе, фінансовий результат для мене і моєї сім’ї був би набагато вищий. Я прекрасно розумію, що якщо жити в цій країні, то сьогодні у мене достатньо працюючих бізнес одиниць. Для мене важливіше стабільність цієї країни і завтрашній день цієї країни. Якщо він буде, я спокійний. Мене не цікавить ситуація коли є якісь гроші, але немає куди бігти з ними.
 
Олександр Малаш. Відео телеканалу «Дитинець»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Атрошенко, звіт, прес-конференція, підсумки, Олександр Малаш