Про чернігівського генія, або Як науковцем можна стати ще в дитинстві (відео)

Ми розповімо на прикладі чернігівського школяра, для якого наука — зовсім не нудна штука. Він працює одразу над чотирма науковими напрямами, а розроблений ним пристрій уже встановили у його школі. Далі — не тільки про розумного хлопчика, а й про те, як науковцем можна стати ще в дитинстві.



Чернігівський школяр Павло Нагорний розробив пристрій, який дозволить його однокласникам краще знати фізику.

Павло Нагорний, учень 10-го класу Чернігівської школи №19: «Це стабілізоване джерело живлення. Якщо при лабораторній роботі 1 учень змінить якийсь параметр, то покази коливатимуться по всьому ряду, бо спостерігається падіння напруги».

Олексій Городній, науковий керівник, кандидат технічних наук (ЧНТУ): «Вимірювальні пристрої, які використовують фізики на практичних та лабораторних заняттях, мають похибки більше 50%, а методичні похибки можуть досягати сотень відсотків. Пристрій дозволить зменшити ці відсотки до 0,1-0,2».

Результати наукової роботи «Підвищення енергоефективності в лабораторіях кабінетів фізики», якою Павло Нагорний займався разом зі своїм наставником Олексієм Городнім, минулого року принесла чернігівському школяреві 3 місце на Всеукраїнському захисті робіт Малої академії наук. Тоді він ще був дев’ятикласником, який обійшов у своїй науковій секції старших учнів. Олексій Городній каже, секція «Електроніка та приладобудування» у МАН одна із найскладніших, із усієї України в неї було подано всього 16 робіт. А розроблене джерело живлення актуальне для всіх українських шкіл. У школі Павла Нагорного воно вже працює в кабінетах фізики — після підписання договору з Чернігівським Національним технологічним університетом та міським управлінням освіти.

Павло ж тепер працює над математичною темою — каже, найдивовижнішою теоремою сучасної геометрії, теоремою Морлея. На міському етапі шкільних олімпіад він «взяв» 7 дипломів, 3 з них — перші місця; на обласному — 5, і теж 3 перших місця. 2 місце привіз зі Всеукраїнської олімпіади з математики. А любов до точних наук отримав від мами, яка з самого дитинства розповідала йому цікаві факти з математики і фізики. Уже в школі до справи підключились викладачі.

Олексій Городній: «Це світовий досвід — наукова робота особливо добре складається, якщо працюють разом старший і молодший науковець».

Зараз із Павлом займаються 6 науковців. Із його 19 школою постійно співпрацюють 10, тут діють гуртки за всіма напрямами Малої академії наук. У школі працюють над безліччю різних тем. Приміром, серед них — розробка електромагнітного патрону для автомату Калашникова. І діти тут грають не у звичні ігри, а в наукові — Павло як винахідник пропонує пристрій для виявлення і захоплення дронів, його товариш виступає у ролі патентознавця.

Віра Казимір, заступник начальника відділу розвитку освіти управління освіти Чернігівської міської ради: «Настільки це важливо — підтримувати наукові амбіції молоді, і це те, що ми називаємо європейським досвідом. Як на мене, діяльність МАН — це цілеспрямований крок в Європу».

Чернігівське територіальне відділення МАН працює вже 5-й рік, у цьому році діє 108 груп — 46 в Чернігові, 62 в районах. Крім дипломів за наукову роботу, 2 МАНівця мають дипломи консультантів Вікіпедії. А крім того, мають можливість працювати над своїми дослідженнями за грантовими програмами.

Наталія Лещенко, директор Чернігівської Малої академії наук: «Учениця з Прилук наша була на міжнародній конференції в Румунії, минулого року були діти в Німеччині, і вчителі теж повинні вчитися — і наші колеги були в «CERN» в Швейцарії та в «Аргоні» в США».

Але головне, що діти можуть отримати у МАН, каже Наталія Лещенко — не просто знання, а вміння ними скористатися і досвід, який може вирішити їх долю.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.