Чернігів попрощався з фотомитцем Валерієм Шайгородським

26 липня о 10 годині ранку в обласному Філармонійному центрі міста Чернігова рідні, друзі, колеги та знайомі прощались з талановитим чернігівським фотографом та фотохудожником Віктором Шайгородським.





Провести митця в останню путь зібралося більше сотні людей, які постійно підходили й підходили. Багато хто просто залишав квіти і йшов далі. На вулиці, відразу навпроти входу до філармонії, було організовано виставку фоторобіт Валерія Шайгородського.





Колега митця по фотографічному цеху, Віктор Кошмал, розповідав журналістам про свою дружбу з Валерієм Шайгородський, останні дні його життя:

«Важко сказати коли я з ним познайомився. Справа в тому, що я свого часу починав працювати в Палаці піонерів. Ми знімаємо, бачу людина з фотоапаратом, хочеться поспілкуватися. Тоді я з ним і познайомився. Це було десь в кінці 80-х років. Я йому запропонував: «Гурток хочеш вести? Ще й гроші будеш отримувати». Він тоді жив в районі 24-ї школи. Так наші життя й переплелися.

Це була неординарна людина. Він не жив так спокійно, щоб ходити лише пейзажі знімати. В своїй творчій роботи він приділяв увагу буквально всьому: красоті нашої природи, красоті нашого міста, наших історичних пам’яток. Багато фотографував людей, особливо дітей, наречених, весілля. Коли він все це робив, то він робив це з душею. Можна – клацнув і пішов, а творча людина, фотохудожник – він працює над кожним кадром а потім сидить ще й над знімком працює.

Ось ми бачимо частину його робіт.

Жаль, жаль, жаль, що немає, що пішов. Треба сказати, що трудоголік же був. В п’ятницю був на зйомках, в суботу знімав. В п’ятницю йому стало трохи зле. За неділю до цього він взагалі знепритомнів. Ми часто не приділяємо уваги своєму здоров’ю.

До мене вчора підходила людина, коли я збирав кошти, благодійні внески. З цією людиною він працював на валу в суботу. Вони попрощалися, він пообіцяв, що знімки зробить в середу і розпрощалися. Але на жаль не доїхав додому і пішов у вічність.

Він завжди умів підказати, дати своє бачення фотографії. Це дійсно була людина, друг, товариш. Міг дати гарну пораду. Я ось тільки що згадував: Валерій Инютін, Володимир Зима пішли у вічність, тепер Валерій Шайгородський. Ми всіх їх пам’ятаємо і будемо пам’ятати».
Помер Валерій Шайгородський 23 липня. Поховали його на кладовищі Яцево.





























































"Благодарен всем, кто помог мне показать вам єти осмысленные мгновения нашей жизни. Буду рад, если увиденные мгновения нашей жизни. Буду рад, если увиденные работы помогут вам по-новому взглянуть на  прекрасный, трудный и такой неповторимый мир. Пусть та энергия, радость открытий, которые я пережил, помогут вам быть счастливее, чутче относится друг к другу и стать духовно богаче."

"Меня часто спрашивают, почему я никогда не расстаюсь с фотоаппаратом. Очень просто. А вдруг передо мной приземлится летающая тарелка. Без фотокамеры кого винить тогда? Фотохудожник всегда готов найти, увидеть,  осмыслить, показать свою и вашу мечту. Дать возможность запомнить навсегда или открыть тайну, о которой вы и не догодавывались, хотя она была совсем рядом."

В.Шайгородский



Gorod.cn.ua, видео: "Детинец"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.