«Ой, холодно!» — бідкається народ. Ага, так вам попорався по морозу, пробіг у магазин — і шмиг у теплу хату. А нашим бійцям гірше: у бліндажі, в окопі. Та й біля буржуйки не надто зігрієшся.
24-річний Сергій Рябчун (родом з Варви, останній час жив у Городні) уже другий рік воює на Сході. У складі Першої танкової бригади. Зараз стоїть за Кураховим (Донецька область).
— Уночі температура сягає мінус 20 градусів, — розповів телефоном Сергій. — Мерзнемо. Нам би чаю, кави, шкарпеток та рукавиць теплих. У декого і светрів нормальних нема. Також потрібні ліки противірусні та протизапальні, краплі для носа. А ще хотілось би сковороду і каструлю. Продукти є, а готувати нема на чому.
Ще один боєць Першої танкової 29-річний Олександр Щербина жартує:
— Ми потребуємо вашої любові, яка нас має зігрівати.
Потім додає серйозно:
— І білих маскувальних халатів.
Не краща ситуація і у Миколи Майсака. Він служить в 54 окремій механізованій бригаді (місце дислокації — Артемівськ. Донецька область). Родом Микола з Нової Басані Бобровицького району.
— Температура до мінус 22, — повідомив. — Бракує теплих речей.
На Луганщині — близько 20 градусів морозу. Хлопцям також не будуть зайвими рукавиці та теплі шкарпетки.
Бійці запевняють, що нова форма, котру їм видали восени, тепла. От тільки шкарпетки рвуться, а рукавиці мокріють. Тому їх треба побільше.
Народе, давайте не скиглити, що НАМ холодно! Краще
допоможімо ІМ, нашим захисникам!
Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №1 (1548)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: бійці, війна, зима, передова, АТО, «Вісник Ч», Вікторія Товстоног