Кулями прошиті всі груди Ігоря Хряпи

Бойовики напали зненацька і розстріляли його майже впритул. Постріли підняли на ноги весь підрозділ, і атака диверсантів була відбита, лише два бійці одержали поранення. По-суті, своїми грудьми Ігор захистив побратимів.

Відбувся цей бій днями, коли наші державні керманичі, а з ними й уся Європа, аплодували перемирю на сході України. Вони й досі аплодують, а Бобровиччина похоронила дванадцятого бійця АТО.

Коли труну з тілом Ігоря Хряпи виносили після відспівування з храму, багато чисельний натовп впав на коліна. Так український народ прощається лише із справжніми героями – захисниками Вітчизни.

Оте «перемир’я» осиротило батьків убієнного, його молоду дружину і двох діток – трирічного Сергійка й дворічну Маринку. Хто за них тепер піклуватиметься?

Односельці розповіли, що Ігор не вагаючись пішов у армію, коли весною цього року йому принесли з військкомату повістку. До речі, на той час - єдиний із села Вороньки. Хоча міг би й заховатися, на роботу їздив аж у Київ.

Його життя обірвали ворожі кулі на 35-му році від роду. Рідне село та й весь район оплакують загиблого бійця, священики відспівали йому вічний упокій. А чи скотилася хоч одна жалібна сльоза з очей тих, хто затіяв ту кроваву бійню, і хто повинен би не допустити неї?

Провести у останню дорогу Ігоря Хряпу і розділити горе з його рідними приїхали виконувач обов’язки голови Бобровицької райдержадміністрації Володимир Ляховенко, Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин, військовий комісар Андрій Делемень, побратими воїна, його друзі й знайомі, зійшлись на похорон односельці.

Товариство «Земля і воля» та районна влада підтримали родину загиблого бійця грошовою допомогою. Долучилися до цього й інші не байдужі до чужого горя люди.











Григорій Войток, "Чернігівщина" №45 (549) від 5 листопада 2015

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.