Щорсівці знайшли свого земляка у Російській Держдумі

За 70 кілометрів на північний схід від Чернігова на берегах мальовничої річки Снов розташоване затишне місто Щорс, назване на честь відомого його уродженця - командира Червоної армії Миколи Олександровича Щорса. Однак далеко не всі мешканці цього чудового краю знають ще одного свого земляка, який на зламі існування Радянського Союзу та панування комуністичної ідеології розпочав свою стрімку політичну кар’єру в Росії.



Знайомтеся – громадянин Російської Федерації Горовцов Дмитро Євгенійович, народився 6 листопада 1966 року в м. Щорс Чернігівської області, син фронтовика – героя Великої вітчизняної війни, кандидат історичних наук, діючий член Академії проблем безпеки, оборони та правопорядку, депутат Державної думи Росії від фракції «Справедлива Росія», заступник голови парламентського комітету з безпеки та протидії корупції.

Під час приїздів на Чернігівщину в розмовах із земляками Дмитро Євгенійович постійно відзначав, що попри те, що він вже багато років живе в Москві, Щорс залишається його малою Батьківщиною. Напевно, саме через такі слова щодо своєї небайдужості до долі рідного краю 13 березня цього року депутатами Щорської районної ради в ході позачергової сесії було одноголосно підтримано рішення про направлення до російського парламентарія звернення.

«Украина переживает непростой период своей истории. Перед нашим государством стоят сложные задачи: восстановить порядок, наладить возрождение отечественной экономики и сделать решительные шаги, направленные на сближение с цивилизованным миром. К сожалению, в этот ответственный момент Украина столкнулась с тяжелым дестабилизирующим фактором – военной интервенцией со стороны России. Несмотря на сложные политические процессы в нашей стране, её граждане никогда не согласятся с явно тенденциозными и часто неправдивыми утверждениями российских средств массовой информации и многих кремлёвских политиков о причинах возгорания конфликта. Украина никогда не проявляла агрессии в отношении соседей. Неопровержимым является факт, что это не украинские войска стоят под Брянском или Воронежем, а российские боевые подразделения находятся на территории Украины. Поэтому тем более безответственно и просто преступно выглядят действия тех руководителей России, которые в угоду своим имперским амбициям поставили два соседних народа на грань долгой и кровавой войны.

«Уважаемый Дмитрий Евгеньевич! Ваши земляки никогда не ставили под сомнение теплоту Ваших чувств по отношению к малой Родине. В Щорсе, где Вы родились и выросли, Вас помнят и хорошо к Вам относятся. Здесь Вы всегда желанный гость. Мы знаем, как Вам дороги воспоминания об окружавших Вас в юности людях. (Со многими из них Вы до сих пор поддерживаете хорошие отношения и регулярно общаетесь.) Есть надежда, что в эту тяжелую для украинско-российских взаимоотношений минуту Вы проникнитесь пониманием ситуации и, как депутат Госдумы, сделаете всё возможное для восстановления конструктивного политического диалога между Россией и Украиной. Ведь каждый дополнительный день боевых действий – это новые жертвы. (В том числе и с российской стороны.) И в Ваших силах – снизить хотя бы немного накал этого противостояния.

Украинцы не хотят войны, однако решительно готовы защищать родную землю. Их действия продиктованы любовью к Украине и мыслями о достойном будущем собственного государства. Мы искренне верим в Ваше доброе отношение к украинскому народу и желание приложить все возможные усилия для того, чтобы мир как можно скорее воцарился в жизни Украины и России».

Але, чи дійдуть ці слова до адресата? Можливо, самі слова дійдуть, але їх зміст - в розумінні підступності керівництва російської держави, яке розв’язало та продовжує неоголошену війну в Україні, болі та страждань українців за втрачені життя захисників Батьківщини, готовності патріотів боронити свою землю до останньої каплі крові – навряд чи.

З часу путінської агресії в Криму та Донбасі наш земляк став чужим та недосяжним. У всякому разі, у своїх виступах виходець зі Щорса жодним словом не згадує про своє українське коріння. Натомість, в його заявах російським мас-медіа можливо помітити відкриту прихильність принципам кримнашизму, денеер- та еленерівщини. Також з боку поважного російського посадовця відсутня будь-яка реакція на звернення депутатів Щорської районної ради.

З огляду на таку позицію вихідця з Чернігівщини до нього виникає декілька резонних запитань: «Хто Ви, Дмитро Євгенійович? Ви і зараз вважаєте рідною Чернігівщину? Чи знаєте Ви про страждання українців?».

Автор: Артем Вірник

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.