В обласній раді «жнивують» нові аграрні реформи
Голова цієї комісії Арсен Дідур розповів кореспонденту «Чернігівщини» про подальші дії депутатів облради, що стосуються порушених питань та звернень з боку керівників сільських господарств.
Відомо, що у Міністерстві доходів і зборів триває робота над проектом закону про перегляд пільгового оподаткування аграріїв. За словами пана Дідура, депутати Чернігівської обласної ради збираються приєднатися до ініціативи народних обранців з інших областей стосовно звернення до Верховної Ради та Президента України з пропозицією залишити фіксований сільгоспподаток.
Зокрема, у Міндоходів розглядають можливість запровадження 7% ПДВ для аграріїв, а єдиний сільгоспподаток (ЄСП) пропонується розраховувати не від нормативної оцінки землі в 1995 році, а від цін у році звітному. Аграрії запевняють, що це призведе до величезних збитків галузі (понад 19 мільярдів) і зниження рентабельності до 3%, що не покриє ставок за кредитами. Тож багато агрогосподарств будуть змушені закритися.
«Нині триває дискусія: мовляв, потрібно всі сільгосппідприємства перевести на загальну систему оподаткування, - говорить Арсен Володимирович. - Ми вважаємо, що цього не можна робити за жодних обставин, адже наше українське село тільки-но почало оживати і давати якісь результати: Ці зміни перекриють дихання багатьом господарствам. Фіксований податок - це чи не єдина на сьогодні форма державної підтримки сільського господарства в Україні, яке є локомотивом нашої економіки».
Інше, не менш важливе питання - реєстрація договорів оренди земельних паїв. Хоча від січня 2013 року реєстрацією земельних наділів займається управління юстиції, яке перебрало повноваження від держкомзему, черг від того не поменшало. Більш того, доводиться навіть формувати письмові списки. Для багатьох такі затримки виливаються у чималенькі втрати.
«Ось, наприклад, така ситуація. Сільгосппідприємство уклало з власником земельного паю договір, але він не пройшов реєстрацію в юстиції, - говорить голова аграрної комісії. - Господарник, який виступає орендарем, не знає: сіяти чи ні? Начебто й можна, бо договір є, але ж виходить, що він не узаконений. Натомість, контролюючі та перевіряючи, органи трактують це як захват землі й вимагають накладення штрафних санкцій. А весь гіро-цес насправді гальмує юстиція. Депутат нашої комісії хочуть з’ясувати, чому так неоперативно працюють в обласному управлінні юстиції. Коли реєстрували землю у держкомземі, процес відбувався не так повільно. І скарг було менше. Ми розуміємо, що існує певна процедура реєстрації, але не думаємо, що иона займає стільки часу...».
На обійшлося на комісії облради і без «довгограючої пісні» - питання впорядкування сміттєзвалищ. Депутати вже не вперше намагаються вирішити цю проблему. Та що там говорити, у більшості партій і кандидатів у народні депутати був програмний пункт про сміттєпереробний завод. Авіз і нині там.
«Перше, що слід зробити - проект зем-левідведення для сміттєзвалища, а вже потім знайти гроші і допомогти місцевим бюджетам упорядкувати територію. Прикро, що за кордоном сміття - це бізнес, а у нас - головний біль. Що стосується заводів - кілька проектів сміттєсортувальників і сміттєпереробників було: гарні презентації, запевнення у готовності інвестувати, але далі справа рухається дуже повільно або зовсім не рухається. Можливо, потенційні інвестори не хочуть працювати в наших умовах і не поспішають вкладати гроші в такий бізнес в Україні. Тому, для початку, нам варто хоча б упорядкувати ці звалища», - наголосив пан Дідур.
Сніжана Божок, газета "Чернігівщина" № 38 (418) від 19 вересня 2013
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.