У Коропі про секс-шоп і кохання знають усе
У Коропі про секс-шоп і кохання знають усе
Олександр Редько: «Для чого мені надувна? Та я ще й живу приведу»
— Мені секс-шоп не треба. Я вже пенсіонер. У мене вже все на пенсію пішло, — каже 65-річний Олександр Редько. Він торгує на ринку сальцем, м'ясцем, домашньою ковбасою по 70 гривень за кіло та кров'янкою. Розказує, що вже 14 років сам. Дружина померла.
— Надувні девочки у секс-шопі продаються? — сміються, аж заливаються, сусіди напроти, які теж торгують свининою. Поряд із товаром — недопита чвертка тризіркового коньяку «Грінвіч», закуска.
— Дядь Саша, будете чи ні надувну? — допитуються в Олександра Редька.
— Та я ще й живу приведу, — каже дядя Саша, передумавши, що вже «все пішло на пенсію».
— У коропських краях екологічно чиста зона, дерева, ліси, все... — долучається до розмови Олександр із Бахмача. — Тут люди до ста лет можуть, і не нада їм штучок-дрючок. Їм усього хватає, — впевнений чоловік.
Павло Якубов: «Це не то, зовсім не то!..»
— Що дано природою і Богом, воно є і в житті, — говорить 59-річний продавець смачного сала (куштувала. — Авт.) Павло Якубов. — Секс-шопи до хорошого не доведуть.
— Існують же іграшки для дітей. Хай і для дорослих будуть, — не погоджуюсь.
— Дорослі, які придумали такі іграшки, це люди з відхиленням у психіці. У людини з нормальною психікою є кохана жінка, кохана подруга. А оте все, оті гумові жінки, — каже з відразою, — то все не те, що треба.
— А якщо жінка лишається незадоволеною або чоловік?..
— Ні, дівчата... Може, я й грубо скажу... Ну як себе женщина може задовольнити гумовим членом? Ну скажіть, пожалуйста. Це не то, це зовсім не то!.. Якщо жінка хоче себе задовольнити, вона буде шукати собі друга. Щоб він задовольняв її норму. Бо може буть і над норму, це теж погано. Ну, наприклад, ми сидимо за столом, їмо борщ. З'їли тарілку, насипають ще одну. Ми кажемо — не хочемо. Так і жінка вибирає, скільки їй треба.
— Кому що нравиться, той хай тим і займається, — підходить худенька дівчина в чорній курточці і чорній кепці.
— А ви були в секс-шопі?
— Слава Богу, ні. Думаю, мені це не треба. Мені неінтересно.
Людмила Звенигородська: «Приспособлєнія нам не потрібні!»
— Повинне бути кохання, — впевнена Людмила Звенигородська. — Вона вже кілька років торгує сиром, до того 12 років пекла пряники.
— Все должно буть натуральне. Да я свого кавалера любила, ух!.. І приспособлєнія нам не потрібні були. Кохання — це жар душі. Коли навіть в отаку погоду (йшов дощ із мокрим снігом. — Авт.) квіти цвітуть перед очима. І краще його немає, бо я його кохаю. Ми старші люди, ми понімаєм слово «кохання».
— І молодші понімають, — кажу.
— А якщо понімають, ну нащо туда ходить?
Лілія Ігнатенко: «Люблять не за член. За вчинок»
— Я вважаю, що краще купить пластмасовий, ніж тягаться з ким попало, — ділиться наболілим 36-річна Лілія Ігнатенко. —І будуть потім іще обс... мужики. Що, не так? Це у городі ніхто нічого не знає. А отут, у селі... Ну це я замужем. А якщо хто незамужній... Ну, з кимось переспала, ну, всяке буває. А він... Як-що нормальний, мовчать буде. Але ж різні трапляються. І пішов розказувать. А вона то робить, а вона це робить, а воно отак було, я її так... Людина може там на щось надіялася. Хотіла зробить, як кажуть, приємне. А він пішов і розніс. Дак краще хай жінка піде купить гумовий чи пластмасовий і користується. Чим потім щоб хтось обгиджував. Або ще болячки якоїсь захватить. А гумовий помила, в коробочку зложила, і ніяких проблем. Хай користуються люди. А що ж робить, треба. Щас така жизнь. То ж в совєтське врем'я сексу не було, а тепер секс єсть, — сміється. — Я раз колись у Києві заходила у секс-шоп раді інтереса. Я туди зайшла, то сильно не роздивлялася. Мені якось і неудобно було.
Я особисто фалоімітатор не пробувала. Але чула такі відгуки — попробуєш імітатор, то й справжнього не захочеш.
Жінки ж різні фізіологічно. Комусь треба великий. Комусь не треба.
Але почуття — це найголовніше. Якщо судити з почуттів, то там уже не важно, який член. Все одно будеш любить, і буде від цього задоволення. Люблять не за член. А за вчинок. За чоловічий справжній вчинок. За душу. Стосунки можуть бути настільки зруйновані, що ні секс, ніщо їх не зможе врятувать. Хай буде ас у цьому ділі. Якщо душа не лежить — то всьо. Отак от.
Сергій Вишняк, водій: «25 — вже підстаркувата. А 45 — у роботі не годиться»
— Про секс-шопи знать не знаю, а чути чув, — говорить Сергій Вишняк, купуючи каву. — Жодного разу не був. Секс-шопи для молодьожі. Скільки років у моєму розумінні молодьож? Я так понімаю: 25 — це підстаркувата. А 45 — уже в роботі не годиться.
— Так для покращання «роботи» і придумали секс-шопи, — кажу.
— Щоб ременем бити, так? — сміється. — Комусь подобається, комусь ні. Якщо я старий дядько, я балдіти не буду, якщо прив'яжу кого у наручниках. Ми люди прості. У сараї раком поставив, затрахав. І хай іде швидше корів доїть.
Лідія Прядко: «Фільми про кохання дивимось»
— Ми вже старі, — каже Лідія Прядко, торгує молоком. — Тільки фільми про кохання дивимося. Еротичні канали у нас закодовані.
— Ми там не були. Ми положитєльні сімейні люди. Це до наших чоловіків питання. Вони це все знають, — кажуть про секс-шопи Альона і Світлана, які торгують речами на вулиці. — У нас нема в сімейному житті проблем. У секс-шопі там що? Всілякі насадки. Нам воно не треба. У нас чоловіки ого-го! Слава Богу. Років через десять, мо', як будуть проблеми, то й звернемося до секс-шопів — регочуть, аж заливаються.
Лідія Прядко (в центрі) та її приятельки вдень торгують молочним. Увечері дивляться кіно про любов
Довідка:
Секс-шоп — з англійської перекладається як магазин для сексу. У ньому торгують товарами інтимного призначення. Штучними членами, насадками на статевий член, штучними піськами, різноманітними олійками, сексуальною білизною. Ці товари — для різноманітності статевого життя. Щоб солодке кохання стало ще солодшим! Перший у світі секс-шоп відкрила жінка Беате Ротермунд у 1962 році, у Німеччині. У пострадянських країнах секс-шопи з'явилися у 1992 році.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №7 (1397)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.