Як козаки на Катерину куліш варили

У храмі святої великомучениці Катерини святкову службу 7 грудня провів патріарх Української Православної Церкви Київського патріархату святіший Філарет. Він завітав до міста на запрошення Козацької православної громади Чернігова та архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія.

У Катерининській церкві зберігаються святі мощі преподобного Меркурія

На велике православне свято голова Української Православної Церкви патріарх Філарет разом з архієпископом Чернігівським та Ніжинським Євстратієм, архієпископом Рівненським та Острозьким Іларіоном (попередником Євстра-тія на посту архієпископа), а також близько сотні священників відправили богослужіння в центральному кафедральному соборі Чернігівської єпархії УПЦ КП. Віряни (серед них близько двох сотень паломників з усіх куточків України) мали можливість прикластися до святих мощів преподобного Меркурія, ігумена Бригинцівького. А по закінченні служби козаки частували гостей, які завітали на храмове свято, смачним пісним кулішем, приготованим у польовій кухні. До речі, наварили його не мало не багато - 350 порцій. Але як не старалися, на всіх гостей не вистачило...

Рівно рік тому святіший Філарет, п'ятнадцять архієпископів з усієї України та близько сотні священників вже проводили богослужіння в цьому храмі. Тоді, 7 грудня 2011 року, до Катерининської церкви було передано нетлінні мощі святого Меркурія. В цей пам'ятний день до храму прийшло близько трьох тисяч паломників та місцевих вірян!

Майже кожен знає, що 7 грудня православна церква відзначає день пам'яті святої великомучениці Катерини, яка є покровителькою жіночого щастя. Але далеко не всі знають, що в цей же день православні згадують ще одне ім'я - великомученика Меркурія. Монах Києво-Печерської лаври, що, прийнявши постриг, узяв собі ім'я цього святого, народився 7 грудня 1870 року. У 1942 році, коли німці розігнали монахів монастиря над Дніпром, преподобний Меркурій переселився в село Бригинці Бобровицького району Чернігівської області. Пішовши на безпрецедентний вчинок, отець Меркурій під час німецько-фашистської окупації побудував в селі дерев'яну церкву. Там він і служив до 1956 року. Меркурій лікував людей не лише словом. За своє довге життя він зцілив багатьох хворих та страждаючих від фізичних та духовних вад. Слава про дар священнослужителя швидко розлетілася по навколишнім селам та містам. Навіть після своє смерті він продовжує допомагати людям -на його могилу до Бригинців приїжджають прикластися сотні людей! Три року тому Українська Православна Церква Київського патріархату розпочала процедуру канонізації преподобного. Під час ексгумації виявили нетлінне тіло Меркурія, а також добре збережені поховальні церковні атрибути.

Чернігівщина - батьківщина реєстрового козацтва?

Сама ж Козацька православна громада Чернігова створена майже двадцять років тому. До ії складу входять представники різноманітних козацьких громадських організацій Чернігова. До речі, на сьогоднішній день у місті їх зареєстровано більше десяти. І з першого року свого існування Козацька громада намагалася повернути Катерининську церкву. Нарешті, близько п'яти років тому, Чернігівська обласна державна адміністрація прийняла рішення про передачу храму з державної власності у користування Козацької православної громади Чернігова. Відтоді козаки вважають своїм святим обов'язком утримувати церкву. Храм відремонтовано та приведено в належний вигляд. Сьогодні тут щоденно правиться служба. Але чому саме козаків цікавила Катерининська церква? - Таке рішення має історичний підтекст, - розповідає Олександр Мужук. один із заступників голови Козацької громади. - Адже споруджена святиня козацьким коштом на честь героїзму козаків Чернігівського полку, виявленого під час штурму турецької фортеці Азов під ломандуванням Якова Лізогуба в 1696 році.

Чернігів, як одне з найстаріших міст України, було і залишається одним з найбільших центрів реєстрового козацтва. На території Чернігівщини не було запорожців, тут мещкали лише реєстровці. Вони відрізнялись своєю освіченістю та патріотизмом, тому реєстровців вважали елітою українського народу. Реєстровці завжди були рушійною силою в боротьбі за волю та незалежність нашого краю. Реєстрові козаки часто брали участь у козацько-селянських повстаннях, національно-визвольній боротьбі українського народу. У XVII-XVIII століттях на Чернігівщині створюється багацько поселень, які належали саме реєстровим козакам. Козацька громада міста Чернігів, до якої, до речі, входять і представники місцевого українського реєстрового козацтва, ставлять собі шляхетну мету: відродити духовність та патріотизм серед населення Чернігова та області. Сподіваймося, хоча б частково, їм це вдасться!

Галина Сачивець, еженедельник "Любимая черниговская газета" №42 (072) от 10.12.12

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.