У ДТП потрапив переселенець Володимир Спасік. Його стан досі тяжкий

День 22 жовтня для сім’ї Спасік, котра пе­реселившись зі вщент спаленого села Єліне, нині мешкає у Сновську, розпочався зі звичних побутових клопотів. Адже у придбаному будин­ку хоч і наведено основний лад, але недоробок ще купа. Особливо надворі, де проситься ремон­ту і господарча будівля, і огорожа, котру повністю треба поновлювати, де потребують хазяйських рук і земелька, і сарайчик, стежечки, садочок. Отже, того злощасного дня хазяїн і поровся у дворі, а хазяєчка готувалася накривати стіл дру­зям, які в обідню пору мали заїхати й подивитися на нову господу.

Швиденько впоравшись із запланованою роботою, Володимир Петрович вирішив мото­циклом з’їздити в центр і купити собі тепліші черевики, обіцяв дружині повернутися швидко.

Далі, за словами Валентини Василівни, все відбувалося, як у тумані. ЇЇ чекання чоловіка з магазину перервав незнайомий голос з про­ханням негайно приїхати у приймальне відді­лення ЦРЛ. Пояснень ніяких з приводу того, що сталося, не було, але Валентина Василівна підсвідомо розуміла: сталося щось лихе, непо­правне. І це правда, оскільки, як згодом пові­домила у своїх офіційних зведеннях поліція, її чоловік потрапив у ДТП. Він їхав по головній до­розі з дотриманням правил дорожнього руху, був у шлемі, але з перехрестя його «підрізала» скутеристка. (- Авт.) Раптове гальмування, па­діння на асфальт мали свої гіркі наслідки для здоров’я, для одужання. Це при тому, що сно- вські і чернігівські лікарі зробили для цього все можливе (Володимира відразу було доправле­но до нейрохірургічного відділення обласної лікарні). Було поставлено правильний діагноз, призначено ефективне лікування. Більшість препаратів Володимир Петрович отримує за рахунок лікарні, але кожен день у списку при­значень з'являються ті пігулки й уколи, які тре­ба купувати самим, за власний кошт.

Валентина Василівна від першого дня і до сьогодні знаходиться з чоловіком у одній па­латі. Спить на приставлених стільцях, бігає за всім потрібним у аптеку й не втрачає віри у те, що чоловік одужає, увімкнеться у нормальний життєвий ритм. Він вже потроху ходить, сам їсть, але скаржиться на головні болі, слабкість й дуже прагне подолати несподівану біду.

Цю сім’ю морально підтримують друзі, зем­ляки, моляться за неї, за завжди уважного, не­байдужого до проблем інших людей Володимира Петровича, за те, щоб якнайскоріше він вийшов зі своєї палати, як завше усміхненим, доброзич­ливим, здоровим і продовжував бути надійним, потрібним, значимим. Наша допомога сім ї Спа­сік буде доречною, тож повідомляємо номер тел. Валентини Спасік: (096) 087-99-72.

Джерело: “Промінь”, Олена Компанець

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.