У Чернігові 7-річний хлопчик ледь не спалив квартиру, балкон довелось демонтувати

10 липня двері квартири на третьому поверсі в домі по вулиці Гончій в Чернігові відчинені навстіж. Гаром уже тхне не дуже, але є. Удома хазяйка, 73-річна Лідія Полуда, з ганчіркою. Прибирає. Це непросто, квартира п’ятикімнатна. Онук з сином поїхали купувати нову батарею. Та, що під балконним вікном, поплавилася, відстала від стіни, труба тріснула. Кімната вже пуста і звільнена від речей, шпалер і покриття. Стеля чорніє сажею. Балкон демонтований, зяє діркою з пів стіни на вулицю.



Лідія Полуда

Пожежа сталася в неділю 7 липня. Кажуть, діти намагалися розвести на балконі багаття. Хтось в інтернеті пожартував, що смажили шашлик.

— Хто його знає, може, і само загорілося, — намагається виправдати найменшого внучка, семирічного Олексія, Лідія Павлівна. — Хоча, скоріш за все, він, — зітхає бабуся. — Сірники чи запальничку взяв, не знаю. Я Льошу від пожежі не бачила і не питала. Дочка вивезла його до тітки, тут дитині ночувати неможливо. А ми всі тут: дочка Люба, старший онук, 25-річний Вова. З Києва приїхав допомагати з ремонтом. 13-річний Кирюша і я.

Ми всі були вдома, тільки Люба на роботі. Вона недавно вийшла, шість років у декреті з Льошею сиділа. Працює в продуктовому магазині поряд. Кирюша в сусідній кімнаті з подружкою сидів. Десята ранку, я готувала сніданок на кухні. А малий на балконі грався. Кличу: «Сирничка з’їж». Поклала на тарілку дві штучки. Так і не поїв, — засмучена бабуся. — Забігає до мене в кімнату: «Бабушка, у нас пожар!».

Я здивувалася: який пожар? Диму нема, не тріщить — геть нічого. Що він меле? Пішла глянути в їхню кімнату — а на балконі вже горить. Полум’я, без диму. Балкон-лоджія був засклений, там лежали різні речі:одяг дитячий у пакетах, подушки. Підлога дерев’яна, зверху ще й килимове покриття. Білизна сушилася, тюль на вікнах. Усе це палає. Ми зі старшим і його подружкою кинулися гасити. Я відра два води вилила. Тоді в квартиру повалив чорний дим. Додумалися нарешті пожежникам зателефонувати. Коли вони приїхали, ми вже поливати перестали, бо дим стовпом стояв, дихати нічим. Діти вискочили. Сусід каже: «Тітко Лідо, виходьте, бо отруїтесь». А я третє відро несу. І тут скло почало тріщати і сипатися.

Пожежників просила, щоб не сильно заливали. Пам’ятаю про ще дві квартири внизу. Як ще їм ремонт робити треба буде… І вони гасили акуратно, тільки балкон. Через квартиру шланги тягли. Дві машини, ще й третя приїхала, але вже її відправили назад.

Диму надихалася на роки вперед.

Син Миша, у Чернігові служить, так мчав додому, як дізнався про пожежу, що мало в аварію не попав.

Сусід Віктор, що зверху, прийшов із синами, демонтували балкон. Ще двох на допомогу знайшов. Вигрібали з долу все лопатами, виносили. Шпалери обідрали, меблі виносили. Самоскид знайшов, щоб вивезти. Ще, каже, хлопців пришлю, щоб трубу поставили. Він на четвертому поверсі, квартира над нашою. Балкон теж задимлений і трохи прогорів. Не лаявся, ні слова не сказав, тільки допомагає. Він з Донецька, був шахтарем. У 2014 році начальник сказав, щоб забирав сім’ю і «мотав на свою Бандерівщину». Він теж багатодітний.

Батарею треба в першу чергу, бо у всіх по нашому стояку тепла не буде. Усе в кіптяві, оця кімната просто чорна була. Ото як стеля досі. Коридор такий самий. Люстри поплавилися. Кімнату і хол уже обідрали, але ще треба й коридор, бо все в сажі — доторкнутися не можна. Інші кімнати б треба. Де грошей набратися тепер? Чоловік помер ще до війни, у мене пенсія мінімальна. Працювала кондитером на «Хімволокні». Виростила п’ятьох дітей. Два сини, Коля і Миша, служать, старший, Олег, у Польщі. І до війни там працював. Леся в Києві, Люба зі мною, розведена. І п’ятеро внуків. Коли інспектор складав акт, запитала: «Яку суму писати на ремонт?» Каже: «Яку хочете». Питаю: «Що, і мільйон можна?» «Можна». «А як він пишеться?»

Написала мільйон. А чи буде хоч яка допомога, не знаю. Мені грошей не треба, я ними стіни не обклею і не заклею оцю діру. Хай би з ремонтом допомогли.

За що мені отаке? Чоловіка лежачого доглядала, сліпого. Тепер оця біда, — тяжко зітхає жінка.

Джерело: сайт газети "Вість", Олена Гобанова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.