Обвинувачені у справі вбивства родини Череванів відмовились від своїх показань у суді

23 листопада в Деснянському райсуді Чернігова відбулося перенесене (через від­від одного із суддів) підготовче засідання у справі про вбивство родини Череванів (30-річного Миколи, 28-річноі Вікторії і їхнього 4-річного сина Богданчика) із Ки­єва, яких у травні цього року розстріляли і закопали поблизу Садового Менської громади. Обвинувачених троє. Усі родом із Сосниччини: Святослав Гончаров (йо­му 22) - із Чорнотичів, Олександр Черниченко (27 років) - із Рудні, Альона Ярмола (їй - 20) — із Сосниці. Ще під час досудового розслідування вони визнали свою причетність до вбивства. Однак на судовому слуханні Гончаров і Черниченко оше­лешили присутніх заявою про те, що відмовляються від своїх свідчень, бо буцім­то давали їх під тиском правоохоронців. Ярмола (вона запевняє, що хоча й була зі спільниками на місці розправи, втім участі в ній не брала) просила суддів відпус­тити її під домашній арешт. А адвокати обвинувачених взагалі добивалися зроби­ти судовий процес закритим.



Підготовче засідання у справі було призначено на 10.30. На суд обвинува­чених привезли завчасно і під конвоєм по одному за­вели до зали, де помістили на лаві підсудних у скляній «клітці». Там трійця і чека­ла на старт судового проце­су. Саме ж слухання почало­ся із запізненням — близь­ко 11-ї, бо колегія суддів бу­ла задіяна на розгляді іншої справи і тому затрималася. Забігаючи наперед, за­значимо, що засідання про­йшло без ексцесів. Більше того, обвинувачені практич­но весь відведений час мов­чали, а на їхніх обличчях не було й натяку на емоції. Так, ніби їм і не світило до­вічне. Лише зрідка Гончаров і Черниченко про щось перешіптувалися. Решту часу си­діли майже непорушно.

Засідання почалося з двох клопотань прокуро­ра. У першому він попро­сив призначити криміналь­не провадження до розгля­ду по суті (на якому вже по­чнуть розглядати докази, допитувати свідків та обвинувачених). А в другому ви­магав продовжити для Гончарова, Черниченка і Ярмоли запобіжний захід у ви­гляді тримання під вартою ще на два місяці (без пра­ва внесення застави). Ад­вокати обвинувачених погодилися з першим пунктом, але попросили суддів про подальший розгляд справи вже в закритому режимі. Тобто без участі журналістів і слухачів. Апелювали до то­го, що серед потерпілих — малолітня дитина (мова про 4-річного Богданчика).



Що стосується запобіж­ного заходу, то тут думки захисників розійшлися. На­приклад, адвокат Гончаро­ва Сергій Бабинець сказав, що не заперечує проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак наголосив на тому, що Святослав — дій­сний військовослужбовець із доступом до державної таємниці. І у зв’язку з цим попросив, щоб підзахисно­го утримували не в СІЗО, а на гауптвахті військової служби правопорядку. По­зицію свого захисника Гон­чаров підтримав. А тоді неочікувано для всіх додав:

— Стосовно слідства... У прокуратури немає жодних доказів. Ті показання, що я давав раніше, були отри­мані під примусом і з про­вокацією з боку правоохо­ронців.

Аналогічну заяву зро­бив і Черниченко: «Я також відмовляюся від своїх пока­зань, бо був тиск з боку поліції. Надані мною свідчен­ня — неправдиві». Вочевидь ці слова стали несподіван­кою навіть для його адвока­та Олександра Синявського, який усього за хвили­ну до того запевняв колегію суддів, що його підзахисний визнає свою причетність до кримінального правопору­шення і розуміє, що він накоїв. Утім що стосується запобіжного заходу, то тут Чер­ниченко був солідарний зі своїм захисником і сказав, що не заперечує, щоб його й надалі утримували в слідчо­му ізоляторі.

А ось адвокат Ярмоли Олег Костюк клопотав про обрання для неї більш м'якого запобіжного заходу. Він сказав, що за версією слідства саме Гончаров вчи­нив убивство, а Черниченко допомагав йому приховува­ти сліди злочину. Тому вони зацікавлені в тому, щоб об­мовити Альону. І наголосив, що участі в пособницьких діях, вона буцімто не брала.

— Що стосується заяв­лених прокурором ризиків (щодо можливого перехову­вання Ярмоли, незаконно­го впливу на свідків чи ско­єння нових правопорушень у разі її виходу з-під варти. — Авт.), Ваша честь, ви подивіться на цю дитину — їй 20 років, на кого вона може впливати? І хіба зможе ко­гось змусити змінити по­казання? Тим паче, що всі свідки вже допитані, — із та­кими словами Костюк звер­нувся до колегії суддів. — З огляду на те що Ярмола ра­ніше не була судима, має третю групу інвалідності, тісні соціальні зв'язки (батька, матір, брата), а також є онкохворою та позитивно характеризується за місцем проживання й навчання, я прошу обрати їй запобіжний захід у вигляді нічного до­машнього арешту (з 22.00 до 6.00)
Коли ж надали слово Ярмолі, вона дуже тихо сказа­ла: «Я повністю погоджуюся із захисником і прошу до­машній арешт».

Суд ухвалив: «Призна­чити кримінальне прова­дження до розгляду у від­критому судовому засі­данні. Клопотання проку­рора задовольнити і про­довжити запобіжний за­хід для обвинувачених з їх подальшим триманням у Чернігівському СІЗО до 19 січня 2024 року. У клопо­танні адвоката щодо домаш­нього арешту для Ярмоли — відмовити.

До розгляду проваджен­ня по суті мають приступити вже в грудні.

Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.