Студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського (підрозділ національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка) в рамках своєї етнографічної практики вирішили документувати для науки усні свідчення мешканців Чернігівської області, що пережили російську окупацію, ізоляцію, або змушені були покинути свої домівки, через повномасштабне вторгнення росіян.
Емоції, події та переживання людей, які на собі відчули російську агресію - основна тема звітної конференції з етнографічної практики даного навчального закладу.
Усна історія і збір свідчень, це не просто прийти і поспілкуватися, це - частина історичної науки, яка вимагає правильної методології, щоб напрацьоване могли використати науковці, документалісти тощо. Тому університет співпрацює з фахівцем з Інституту історії національної академії наук. Для студентів і студенток - це великий досвід, що вплине і на подальшу наукову діяльність, кажуть вони і діляться, що їх найбільше вразило у зібраних свідченнях.
Студент Владислав Єфименко розповів, що його найбільше вразила історія респондентки, чоловік якої був АТОвцем. У Седневі росіяни почали його розшукувати, бо розшукували усіх АТОвців та патріотично налаштованих громадян. Цей чоловік проник у вороже БМП, де виявився комп'ютер, який містив багато важливої військової інформації. В подальшому він вилучив цей комп'ютер і передав українським спецслужбам.
Практика охопила багато населених пунктів Чернігівщини. Збирання свідчень людей, які на собі відчули російську агресію і ще й не через десятки років, як у Другу світову, а одразу, - допоможе писати історію Чернігівщини і її населених пунктів, йшлося на конференції.
Усні історії через десятки років допомагатимуть зрозуміти, не лише, як люди пережили ті чи інші події, а їхні емоції, побут та повіря.
Студентка Сніжна Хомовська розповіла, що спілкувалась з бабусею працівницею церкви, яка розповіла, як їй наснився покійник і попросив, аби його поховали у чорному костюмі і щоб не хвилювалися, бо з селом буде все добре, бо його смерть була, як пожертва для захисту села. І так і виявилось, бо окрім пограбованого магазину для села перебування на його території росіян, не принесло будь-яких трагічних наслідків.
Цього року практиканти працювали з трьома питальниками для тих, хто пережив окупацію, ізоляцію чи тимчасових переселенців, що вимушено покинули домівки. Усна історія у російсько-українській війні набрала широкої популярності, адже це один зі способів словами очевидців розповісти всьому світові про воєнні злочини російської армії, що переживають українці.
Джерело: телеканал "Дитинець"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: студенти