Уб'є - тоді й посадять? Ніжинський суд не покарав сина, що знущається з матері

«Від домашнього насильства в Україні страждає близько 2 мільйонів лю­дей. У понад 80% випадків - це знущання чоловіків із жінок. Загалом від рук до­машніх тиранів щороку гине близько 600 українських жінок», — ці дані минулої осе­ні оприлюднив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Всерйоз боротися із цією проблемою в Україні почали ще в 2017-му, коли до Кримі­нального кодексу додали статтю 126-1 (домашнє насильство), яка передбачає до двох років ув’язнення. Та на практиці суди часто ставляться до сімейних мучителів поблажливо і присуджують їм іспитові строки. Як-от 36-річному Василеві Авдацькому з Ніжина, котрий уже не один рік не дає спокою своїй матері-інваліду — 75-річній Людмилі Прищеп. Днями Василь вдруге постав перед судом за знущання з неї, але йому дали всього рік обмеження волі. І то умовно!



Людмила Василівна з Василем мешка­ють у двокімнатній квартирі. Кожен має свою кімнату. Зайвий раз пенсіонерка намагаєть­ся не пересікатися з Василем, щоб не спро­вокувати його на агресію. Сам він ніде не працює, розлучений. Має 12-річиу дочку, однак ще у 2018-му її забрали із сім’ї соцслужби, бо Василь із дружиною Оленою (те­пер уже колишньою) майже не займалися вихованням дитини. Їх більше цікавила випивка. Працівники соцлужби побачили в до­мі подружжя суцільну антисанітарію, у холо­дильнику було майже порожньо. Сусіди роз­казали, що батька дівчинки часто немає вдо­ма, а в матері проблеми із психікою (вона не раз погрожувала звести рахунки із життям). Зрештою дитину через суд вилучили, однак позбавляти Василя та Олену батьківських прав не стали. А в 2019-му вони розлучили­ся. Невдовзі після цього Авдацький став жи­ти з матір’ю-інвалідом. За документами їхня квартира належить її старшому синові, однак він там не проживає.

А жити з Василем матері було ой як не солодко. Тільки-но десь вип'є (а він це діло полюбляє), то зразу ж чіпляється до неньки, всіляко обзиває її і сипле на її адресу погро­зи. Бідолашна спершу терпіла, а потім якось не витримала і подзвонила в поліцію.

У черв­ні 2021-го патрульні виписали на Авдацького адмінпротокол за домашнє насильство (він передбачає від 170 до 340 гривень штра­фу). Наступного місяця — іще один. До кінця 2021-го їх назбиралося аж п’ять штук. Суд навіть виносив мучителю приписи про за­борону спільного проживання з матір’ю, а також про заборону наближатися до неї ближче ніж на 300 метрів. Утім Василь їх порушив.

Тож за систематичне знущання правоохоронці відкрили проти нього кримі­нальне провадження за ст. 126-1 ККУ (до­машнє насильство). До двох років тюрми це максимальна санкція статті. А мінімальна передбачає до 240 годин громадських робіт, арешт строком до пів року або ж до 5 років обмеження волі.

Поки тривала судова тяганина, Авдацький і далі знущався з матері. Упродовж травня-липня 2022-го на нього виписали ще три адмінпротоколи. На засіданнях суду Люд­мила Василівна розказала: «Проживаючи із сином я розуміла, що мій вік і проблеми зі здоров'ям можуть дратувати його. Тому за­пропонувала Васі з’їхати з квартири винайняти собі житло і мешкати окремо. Адже він дорослий, працездатний чоловік. Проте він сказав, щоб я сама забиралася з квартири і що він мене виживе. До побиття не доходило. Тільки з тієї причини, що, коли починалися сварки, я, не чекаючи, поки він накинеться, просто йшла з дому на вулицю або на вокзал. Мій страх за життя небезпідставний, бо колись Василь напідпитку підрізав знайомого. Та й від постійних образ, принижень і погроз у мене погіршилось, без того слабке здоров ’я. Я навіть втрати­ла нормальний сон».

Василь не заперечував що в них із матір’ю постійні конфлікти. Але запевнив, що «все через неї», бо мати неохайна, не прибирає в домі, чіпає його ре­чі і смітить де заманеться. А він, коли вип’є, починає «робити їй зауваження.

Ніжинський міськрайонний суд завершив розгляд справи в липні 2022-го. Авдацькому присудили 2 місяці арешту. Та наукою це для нього не стало — тероризувати матір він не припинив. У березні цього року жінці довелося знову викликати поліцейських, щоб вони вплинули на Василя. На нього вко­тре склали адмінпротокол, а заодно відкри­ли ще одне кримінальне провадження за домашнє насильство. Долучили не лише новин епізод, а й ті три випадки знущань, що мали
місце минулого року.

Справу знову слухали в Ніжині. На суді Авдацький визнав себе винним і запевняв, що коли тверезий, то живе з матір'ю мирно. Але ж він... страждає на алкоголізм, і то­му, заливши очі, не може витримати «неправильної поведінки матері». Як приклад навів випадок, коли вона після дзвінка у двері ніби­то пішла відмикати їх напівголою (нижче від пояса). У своїй доповіді представники ніжинської філії «Центру пробації» вказали, що ви­правлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити висо­ку небезпеку для суспільства.
Втім судця мала інакшу думку: «Суд вбачає підстави для звільнення Василя Авдацького від відбу­вання покарання з випробуванням. Зо­крема враховує його щире каяття, а також те, що три з чотирьох діянь, у яких він обви­нувачується, вчинені в травні-липні 2022 року ще до відбуття покарання за попереднім вироком.

3 обсягу пред’явленого обвинува­чення лише одне діяння психологічного насильства щодо матері вчинене після відбуття покарання, що не є достатнім свідченням неспроможності Авдацького до виправлення.

У результаті йому призначили рік обме­ження воді, замінивши його на один рік іс­питового строку. Вирок є. Законний. Проте в пам'яті чомусь зринає трагедія, що сталася у липні цього року в Шаболтасівці Новгород-Сіверського району, де 43-річний Денис Відєнін заколов вилами свою співмешканку — 39-річну Антоніну Ірху. Там потерпіла теж не раз зверталася в поліцію, повідомляла про знущання, і суд навіть виносив Відєніну заборонний припис, який він порушував. А потім Антоніну знайшли вбитою... Невже й тепер має статися непоправне, щоб мучитель отримав реальне покарання?

Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.