Чернігівщина попрощалася з сімома захисниками

Солдат Солодкий Віталій Сергійович народився в місті Чернігів 2 грудня 1991 року. Навчався у Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3. У 2007 році вступив до Чернігівського державного механіко-технологічного технікуму, який закінчив у 2011 році.

Того ж року розпочав проходження строкової військової служби на посаді "телеграфіст". Після демобілізації працював барменом у кафе «Кориця» в Києві, барменом у ресторані «Хряк» та «Салобіє» у Чернігові. Також був художником-фрилансером.

До лав ЗСУ приєднався у листопаді 2022 року. Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А7014 на посаді командира бойової машини - командира відділення механізованого батальйону. За час служби був нагороджений нагрудним знаком «За військову доблесть».

Загинув 24 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися з воїном 9 серпня в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.



Солдат Могильний Євгеній Анатолійович народився 29 вересня 1990 року у Мені. Ріс сиротою, вихованням займалась бабуся. У Мені закінчив гімназію, потім - Чернігівське вище професійне училище за спеціальністю «слюсар-ремонтник». Протягом життя працював у ТОВ «Менський сир» та у ПРАТ «ШРБУ № 82», захоплювався малюванням.

У квітні минулого року добровільно став на захист України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4349ю За час служби був нагороджений нагрудним знаком "Золотий хрест". Загинув 3 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Вдома у нього залишився син.

Попрощалися з воїном 9 серпня та поховали його у Мені.







Солдат Гребень Валерій Васильович народився 2 жовтня 1971 року в селі Перепис Городнянської громади. Навчався у Пекурівській сільській школі, а з 1986 року по 1988 роки - в Городнянській школі №1. У 1993 році закінчив Чернігівський державний педагогічний інститут. Протягом 1992-2002 років працював вчителем фізики та креслення у Пекурівській школі, а з 2002 по 2014 роки був сільським головою села Пекурівка.

До лав Захисників долучився у лютому цього року. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4863 на посаді кулеметника стрілецької роти. Загинув 31 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Вдома на нього чекали мати, дружина та двоє дорослих дітей.

Попрощалися з воїном 9 серпня та поховали його на кладовищі села Пекурів.



Лейтенант Буренок Павло Геннадійович народився 11 червня 1991 року у Чернігові. У 2008 році закінчив Чернігівський колегіум №11. Був спортсменом, займався плаванням та у складі команди брав участь у змаганнях за першість України з військово-спортивного багатоборства. Навчався на юридичному факультеті Чернігівського інституту економіки та управління, при ньому ж закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта запасу.

Протягом 6 років проходив службу у Патрульній поліції України. З початком повномасштабних бойових дій на Чернігівщині допомагав з евакуацією цивільних, забезпечував їх ліками, тісно співпрацюючи з українськими оборонцями. З часом долучився до їх лав, проходив навчання у Львівській академії Сухопутних військ ЗСУ, певний час стажувався у Франції. Після повернення потрапив до складу одного з підрозділів військової частини А4722 та на посаді командира розвідувального взводу вирушив боронити країну на Запорізькому напрямку. Там отримав поранення, але після лікування повернувся до побратимів. Під час виконання чергового бойового завдання на Запоріжжі отримав ще одне тяжке осколкове поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Медики місцевої лікарні боролися за його життя, але, на жаль, 3 серпня 2023 року серце воїна зупинилося.

Попрощалися з Павлом у Чернігові в Катерининській церкві 10 серпня, поховали на кладовищі Яцево.



Солдат Лахно Дмитрій Миколайович народився 13 листопада 1985 року у селі Ганнівка Носівської Громади. Протягом 1992-2000 років навчався в місцевій ЗОШ І-ІІІ ступенів, після цього протягом двох років навчався у Макіївській ЗОШ. Після закінчення школи навчався у Бобровицькому коледжі економіки і менеджменту ім. Майнової.

У березні цього року долучився до лав ЗСУ. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді номера обслуги кулеметного взводу. Загинув 2 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Попрощалися з воїном та поховали йог на місцевому кладовищі рідного села 10 серпня.





Солдат Дроздов Андрій Юрійович 3 жовтня 1977 року у Прилуках. Навчався у місцевій ЗОШ №7, а у 1999 році закінчив Прилуцький агротехнічний технікум за спеціальністю "технік-електрик". Після проходження строкової військової служби працював на різних підприємствах міста.

Після початку повномасштабної війни добровільно долучився до її Захисників. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4010 на посаді стрільця-снайпера. Загинув 13 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У травні цього року його було поховано на кладовищі Дніпра, а сьогодні відбулося прощання з Захисником на його малій батьківщині. Поховали воїна на місцевому кладовищі рідного міста 10 серпня.



Солдат Резан Андрій Володимирович народився 18 травня 1989 року у селі Любеч Чернігівського району. У 2006 році закінчив місцеву школу, а у 2009 році розпочав проходження строкової служби. Після демобілізації проживав та працював у Києві далекобійником.

У квітні минулого року добровільно став на захист України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4674. Загинув 30 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі села Любеч 10 серпня.

Gorod.cn.ua