Водій «Укрсівербуду» мало не спалив заживо сусідку по дачі

Ця історія сталася з Ніною Мороз у червні минуло­го року в її дачному будинку в Якубівці Гончарівської громади (Чернігівський район). Жінка стала жертвою свого сусіда Олександра Давиденка, який серед но­чі напідпитку увірвався до неї в помешкання, облив її бензином і намагався спалити. Бідолашна вижи­ла лише завдяки тому, що змогла вирватися. Допо­могли й поліцейські, які швидко прибули на виклик і затримали нападника. Йому інкримінували замах на вбивство з особливою жорстокістю (ч. З ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 ККУ), порушення недоторканності житла (ч. 1 ст. 162 ККУ) і замах на умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 194 ККУ). Днями Чернігівський райсуд визнав Олександра винним за всіма цими статтями і виніс свій вердикт.



Давиденко з Чернігова. Розлучений, має неповнолітню дочку. До свого затримання працював водієм в «Укрсівербуді». І раніше вже відзначався жорстокістю. Так, у листопа­ді 2021-го він під час сварки зламав малолітньому хлопцю носа, ударивши його коліном (за це йому присудили 200 го­дин громадських робіт). Та цього разу Олександр «перевер­шив сам себе». У ніч на 8 червня 2022 року, будучи під градусом, він узяв півторалітрову пляшку бензину, сірники й надумав розправитися з Ніною Мороз (з якою, говорять, напередодні посварився). Прийшов до неї близько тре­тьої ночі, вона вже спала, прокинулася від звуку розбитого скла. Сиплячи матюками й погрозами вбити, Давиденко за­ліз крізь розбите вікно в будинок і накинувся на дачницю. Бив її кулаком по голові, а тоді облив бензином і став запалю­вати сірники. Однак ті ніяк не загорялися. Ніна, скористав­шись моментом, відштовхнула нападника і кинулася на вули­цю. Олександр побіг за нею.

У цю мить через гавкіт собаки на вулицю вибігла сусід­ка потерпілої, і, почувши крики «Рятуйте! Допоможіть!», ки­нулася до Ніни. Та була в нічній сорочці, на голові виднілася кров. Попросивши викликати правоохоронців, Ніна побіг­ла назад у хату. Бо бачила, що Олександр біжить до сусідки. Він крикнув їй «Стій!» і наказав винести з дому сірники. Наля­кана сусідка послухалася і виграла цим трохи часу для Ніни — та встигла облитися водою (щоб зловмисник не зміг підпали­ти її), замкнутися в хаті і ввімкнути світло. За хвилину появив­ся Давиденко. Він розбив вцілілі вікна, почав підпалювати сірники і кидати їх у хату. Але вони зразу гасли. Олександр спробував забратися в будинок крізь вікно, але не зміг — Ні­на відбивалася і виштовхувала його. Тоді негідник надумав запалити поліетиленову плівку на одному з вікон, і вона спалахнула. Запобігти трагедії допомогла сусідка, зірвавши ту плівку, а Ніна з вікна линула на неї водою. І тут нагодили­ся патрульні (їх сусідка викликала). Побачивши їхню маши­ну, Олександр дав дьору. Його зразу ж затримали і помісти­ли під варту.

На суді Ніна припустила, що Олександр намагався її вби­ти через неприязні стосунки. Цю версію побіжно підтвер­дили і патрульні, яким Давиденко під час затримання зізнався, що побив жінку, облив її бензином і намагався підпа­лити, бо раніше мав із нею конфлікт. Втім на етапі слідства Олександр заперечив спробу вбивства і наголосив, що кинув пляшку з бензином у відчинене вікно, буцімто щоб лише налякати Ніну. А на суді взагалі відмовився давати пока­зання і не визнав своєї вини.

Адвокатка Давиденка добивалася, щоб справу пере­кваліфікували за іншими статтями — на легке тілесне ушко­дження. поєднане з погрозою вбивством. А ще наголошува­ла на процесуальних помилках у справі й нібито відсутності в Олександра умислу вбивати. Проте останнє у своїх показан­нях спростували Ніна і її сусідка (Давиденко тієї ночі крикнув їй: «Ніна не має жити!»). Що стосується процесуальних помилок, то суд їх не знайшов. За винятком того, що слідчий експеримент за участю обвинуваченого проводили вранці 8 червня (коли Олександр іще перебував у стані сп'яніння). Тому цей доказ визнали недопустимим. Однак і без нього ви­на Давиденка була доведена сповна.

Тож суд визнав обвинуваченого винним і присудив йо­му 10 років позбавлення волі. Ще десять днів тюрми йому “накинули” як невідбуте покарання за побиття хлопця в лис­топаді 2021-го - 200 годин громадських робіт, які присудили Олександрові і які він проігнорував).

Давиденко вже рік перебуває в СІЗО. Цей час йому зарахують, коли вирок набере законної сили. А поки що в нього є місяць, щоб оскаржити вердикт у Чернігівському апеляційному суді.

Джерело: газета “Гарт” від 15.06.2023, Юрій НІКІТІН

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.