Галина Корот­ка з Семенівки за рік схудла на 43 кілограми

— Ось така я була бабера, — сміється 47-річна Галина Корот­ка із Семенівки показуючи сукні які носила всього рік тому. Із травня 2022-го вона скинула 43 кіло­грами. І це без допомоги сертифікованих дієтолога і тренера.

***

Родину Коротких чернігівці можуть пам'ятати по історії, коли журналісти розповідали, як під одним дахом зібралися три рідних сестрички — Даша. Таня та Аліна, яких покину­ла мати. Усіх трьох Галина з чоло­віком Геннадієм у різний час взяли під опіку, бо спільних діток Бог їм, на жаль, не дав.



- З Геною ми разом майже 27 років — говорить Галина Петрів­на. — Звісно, дуже хотіли спільних дітей (у Геннадія є дочка Оля від першого шлюбу, яка зараз воює на Сході — Авт.), але... не судилося. Свого часу я завагітніла двійнею, та на шостому місяці несподіва­но стався викидень. 3 тих пір і по­чалися проблеми зі здоров'ям. 13 років я перебувала на гормональ­ній терапії, намагаючись знову завагітніти, однак цього так і не сталося, а ось побічні дії ліків почали проявлятися дуже “яскраво”. Од­нією з них був різкий набір ваги. Цифри на вагах у 120-125 кіло­грамів стали для мене звичними. І це при тому, що мій зріст - усьо­го 163 сантиметри! Не знаю, мо­же й досі так і залишалася б товстункою, якби не подруга - Юля Дормідонтова. Вона в мене врод­лива, завжди доглянута і дуже про­гресивна. Якось Юля прямо в лоб мені заявила: “Галю, ну ти ж за­вжди була такою гарною, а за­раз на кого схожа? Переставля­єш ноги, неначе сторічна баб­ця, дихаєш так, ніби серце за­раз стане. Хіба так можна?” І я задумалася: наче ж і не стара, а на роботу в дитячий садок, який буквально за 300 метрів від до­му, ледь-ледь доповзаю. Так, усі ці зайві кілограми я не просто на­їла, та хіба ж їх не можна позбу­тися?

17 травня минулого року я вперше вийшла на стадіон. Про якісь гімнастичні вправи тоді на­віть не йшлося, та й бігати тим, у кого вага понад 100 кілограмів, не можна. Тому я ходила. Щодня по 3-5 кіл (одне коло на нашому стадіоні 300 метрів). Поралася зранку - і гайда! Юля контролюва­ла мої заняття: то ходила разом зі мною, то вранці дорогою на робо­ту під'їжджала машиною до стаді­ону, щоб подивитися, чи я треную­ся. Якщо бачила, що мене немає, одразу ж телефонувала: “Ти що, вже здулася?” За перший місяць я скинула 19 кілограмів! Звісно, це була не жирова тканина, а во­да. Але такий результат все одно став хорошим стимулом. У прин­ципі, і далі (до ста кілограмів) ва­га сходила добре, а ось після ста... важко відпрацьовувати мені дово­дилось чи не кожен скинутий і рам. Хоча робила я це із задоволенням Як і зараз.


***

Перед нашим приїздом Галина за звичкою стала на ваги - 87,5 кг.

- У принципі, ця вага мене вже влаштовує. Результат, до якого я прагну, - 80 кілограмів не мен­ше. Ще рік тому я носила 62 роз­мір одягу, зараз ношу 54-й. Ва­га вже кілька місяців тримається на рівні 87 кг, та в об’ємах я й да­лі меншаю. Он, довелося весь гар­дероб змінити, — посміхається. - На Новий рік вирішили сімейне відео зняти, то перебрала всю ша­фу, насилу одну сукню підходящу знайшла. Після цього в мене по­чали з'являтися нові речі. Оскільки ми з Геною займаємося організа­цією свят, у мене було дуже бага­то гарних і недешевих концертних нарядів. Що можна було, переши­ла на себе, кілька найулюбленіших суконь та костюмів і досі тримаю в шафі, але основну частину свого гардероба я спакувала і віднесла в безкоштовний магазин «Дя­ку Ю». Усі речі в гарному стані, тож, сподіваюся, стануть у пригоді ще комусь. Сама ж потроху заповни­ла свою шафу новими речами. Ін­шими. Якось уперше наділа шкіря­ні лосини, коротку куртку і вийшла в центр міста. Здавалося, що всі тільки на мене й дивляться. І зна­єте, я прямо закомплексувала, що фігуру так видно, бо ж раніше по­стійно хотілося її заховати. Забігла до племінниці Юлі в магазин і кажу: "Дівчата, дайте мені щось надіти, бо страшно і додому йти». Ото вже вони сміялися! А зараз я й сама не хочу одягатися так, як раніше.

Та найголовніше — після схуд­нення Галина помітила дуже значні зміни у стані здоров'я.

Я гіпертонік із дитинства. Коли ж набрала вагу, то ще біль­ше почала страждати від підви­щеного тиску. Особливо важко бу­ло на зміну погоди. Бувало, і 200 на 160 намірювала. Не знаю, як буде далі, та поки що тиск у мене в нормі. Ще однією моєю хроніч­ною проблемою були набряки ніг. Могла походити вранці годину — і ноги вже ні в які черевики не вла­зили. Через це я навіть 41-й роз­мір взуття носила. Тепер же до ме­не повернувся мій 38-й. Щоправ­да, і зараз, якщо день не походжу, то набряки бувають, тому стараю­ся не сидіти. Аліна подарувала ме­ні годинник із крокоміром. Для се­бе я встановила денну норму мі­німум 10 тисяч кроків і намагаю­ся іі дотримуватись. Ну й ще один плюс схуднення — у мене пропа­ли венозні сітки. Раніше ноги були аж синіми. Зараз же одна повністю чиста, на другій лише трохи явних вен залишилося. Так що, хто має такі ж самі проблеми, беріть на за­мітку - схуднення їх усуває

***

Семенівці, звісно, не могли не помітити кардинальних змін у зо­внішності своєї землячки. Більше того, вже зараз є бажаючі пере­йняти її ініціативу і теж почати змі­нюватися.

— Багато хто запитує, чи не хо­чу я набрати групу товстунок, щоб допомогти їм схуднути, — гово­рить Галина. — І я вже навіть по­думую над цією пропозицією. А може, і я дам комусь поштовх для змін, як свого часу його дали ме­ні. Щоправда, сама я нікого не на­слідувала, до всього доходила на власному досвіді. Так, розробила для себе чотири комплекси вправ. Кожен розрахований на тиждень і важчий за попередній. На мені це працює, то, може, ще комусь піді­йде. Це така справа, що треба від­чувати, коли тобі комфортно. Ро­бити якісь навантаження через си­лу, як на мене, немає сенсу. Для мене ж тренування вже давно ста­ли повсякденною справою. Взим­ку я займаюся в кімнаті під музику. Навесні виходжу вже на стадіон чи в парк на тренажерний майданчик. Одне тренування триває близько години. Бігаю, роблю гімнастичні вправи, займаюся на тренажерах А раз на тиждень можу зробити со­бі вихідний.

— А як же дієта?

— Зараз я їм усе, що хочу, але в міру. До 15-16 години можна спо­живати практично будь-яку їжу, а ось повечеряти вже краще чимось легким. Ну й після 19.00 краще не їсти. Якщо ж дуже вже хочеться, то можна взяти, наприклад, яблуко. Та й із самого початку я виключи­ла зі свого раціону лише білий хліб і солодке. Якщо раніше з чаєм мо­гла сама з’їсти до кілограма цуке­рок, то зараз такого вже немає. Та й я такої їжі вже й не хочу. Зараз ме­ні більше до вподоби шматочок ри­би чи м’яса.



Родина Коротких: Геннадій, Даша, Таня і Галина

Мої рідні залюбки щодня зі мною гуляють у парку. Це вже, я б сказала, навіть певний ритуал. Відв'язуємо собаку і йдемо туди. Взимку ліпимо снігову бабу, грає­мось у сніжки, коли теплішає — займаємось на тренажерах, бігаємо. Головне не лінуватися активно ру­хатися, бо рух — то життя. Я тепер це точно знаю! Якщо ж люди дума­ють, що є якийсь експрес-метод схуднення, одразу скажу: ні! Це великий труд, та нове життя вар­те того!


Джерело: газета “Гарт” від 13.04.2023, Катерина ДРОЗДОВА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.