На Чернігівщині в останню путь провели п'ятьох воїнів

23 лютого пройшли поховання п'ятьох захисників, які загинули та отримали поранення під час бойових дій. Про це повідомляють Чернігівський обласний ТЦК та СП, сторінки місцевих громад та родичі і друзі загиблих.







Солдат Макаревич Віктор Олегович народився 23 червня 1987 року у місті Торецьк на Донеччині. Закінчив Білоцерківську загальноосвітню середню школу, а у 2005-му році - будівельне училище №13. У 2007 році переїхав до Чернігова, тут проживав та працював будівельником.
У жовтні 2022 року чоловік долучився до оборонців України, того ж місяця вирушив на навчання до Великої Британії, а через два місяці з набутим досвідом у складі військової частини А1302 на посаді стрільця давав гідну відсіч загарбникам.

Загинув 12 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині.

Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховавши його на кладовищі "Яцево".



Солдат Андріяш Руслан Васильович народився 6 грудня 1972 року у Броварах. Тут закінчив місцеву загальноосвітню школу та професійно-технічне училище. У 2015-му році вперше став на захист України, а у 2017-му повернувся до цивільного життя.
З початком повномасштабної війни чоловік вчергове долучився до лав Захисників Батьківщини: спочатку до добровольчого формування у Броварах, трохи згодом - до військової частини А2167 на посаду стрільця.

Загинув 10 лютого 2023 року під час виконання чергвого бойового завдання поблизу Вугледара на Донеччині від отриманих поранень.

Попрощалися з воїном у Бобровиці, поховавши його на місцевому кладовищі.



Солдат Корсунов Валерій Володимирович народився 24 травня 1973 року у Харкові. До повномасштабного ворожого вторгнення працював машиністом насосних установок на підприємстві «Київводоканал», а 24 лютого 2022 року долучився до оборонців Батьківщини. Службу ніс у військовій частині А2167 на посаді стрільця та разом з побратимами мужньо боронив Україну від загарбників.

Загинув11 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу Вугледара на Донеччині, отримавши поранення, несумісні з життям.

Попрощалися з воїном у Носівці, поховавши його на кладовищі по вулиці Троїцька. Вдома у нього залишились батьки, дружина, донька та син, який нині бореться за Незалежність рідної держави.







Сержант Єрошенко Володимир Миколайович народився 9 липня 1971 року у селі Рождественське на Коропщині. Тут ріс та навчався, закінчивши місцеву середню школу. У 2015 році вперше став на захист Батьківщини та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході України.
Після початку повномасштабної війни повернувся до військової справи та у складі військової частини А1008 на посаді командира бойової машини - командира механізованого взводу давав гідну відсіч російським окупаційним військам.

Загинув 15 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Гряниківка на Харківщині.

Попрощалися з воїном в його рідному селі у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці, поховавши на кладовищі села Синявка, де він проживав. Вдома у нього залишився син.





Солдат Павлючков Сергій Валерійович народився 16 червня 1990 року у Ніжині. До 9-го класу навчався у місцевій ЗОШ №9, а потім вступив до Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту. Після його закінчення працював у Києві черговим по залізничній станції "Дарниця". У 2009 році вступив до Української державної академії залізничного транспорту.
У грудні 2022 року Сергій долучився до оборонців України, службу ніс у військовій частині А4355 та разом з побратимами віддано боронив територіальну цілісність і недоторканість Батьківщини.

Загинув 13 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Василівка на Донеччині, отримавши поранення, яке виявилось несумісним з життям.

Попрощалися з воїном у Ніжині, поховавши його на місцевому кладовищі.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.