В обід 26 лютого у будинок Вікторії та Юрія Кашпур у дачному масиві “Ромашка” за адресою вулиця Кільцева, 31 у прямому розумінні цього слова «прилетіло» лихо. Приблизно за 200 метрів від їхнього будинку був підірваний міст через Стрижень. Раніше тут цією об'їзною дорогою їздили маршрутки №30, 33, зупинка біля мосту називається “Річка Стрижень”.
На фото - Вікторія Кашпур
Вибуховою хвилею разом із уламками мосту вогнуло дах їхнього двокімнатного будинку, пробило дерев'яний каркас під нею, перекосило стіни, вибило шибки та двері, розбило гараж – майстерню з газоблоків. У цей час у будинку була лише Вікторія. Згадавши рекомендації чоловіка про те, що у разі вибуху треба лягати на підлогу, закривши голову, вона так і зробила. За кілька хвилин почула голоси чоловіка та своєї мами: “Віка, ти де? Ти там жива?"
– Ми з тестем якраз вийшли з майстерні, – згадав Юрій, – там від удару вибухової хвилі вивалилися три стінки, одна встояла, якби сиділи там – нас би зарубало.
Добре, що хоч їхній автомобіль “Рено” під час вибуху стояв за їхнім будинком, у сусіда під навісом, він якраз попросив скористатися ним, та все ж таки пом'яло дах та пробило скло. Відразу після вибуху сусід запропонував пожити у нього.
У соціальних мережах є кілька відеозаписів про результати вибуху. Зокрема за цим посиланням: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=671835267194833&id=100031050961005
На записі видно, що будинки, розташовані близько до мосту, знесені до фундаментів, що далі - то менші руйнування.
Хто і як підірвав міст, через що вони постраждали – офіційної версії ніхто з мешканців масиву не знає, та й навряд чи вона буде озвучена, тим більше зараз, за умов воєнного часу. Одні висловлюють припущення, що підірвали свої, адже на день раніше і цього дня біля мосту ходили українські військові, щось розглядали, мешканці спілкувалися з ними. Того дня 26 лютого і пізніше ні Вікторія, ні Юрій росіян у їхній місцевості не бачили. Юрій показав фрагменти чавунних поручнів моста, які "прилетіли" до них у будинок, він залишив парочку собі на згадку.
Противники цієї версії припускають, що міст був розбитий росіянами, адже вже точилися бої на околицях Чернігова. Взагалі ж, за спогадами жителів, за час війни в їхнє товариство прилетіли дві-три ракети, не більше, завдавши майну дачників невеликих пошкоджень.
Одна зі згадок про руйнування в дачному масиві “Ромашка” є у публікації Ганни Паскевич у газеті “OBOZREVATEL”.
Причина - російські "Гради", але вибух мосту у тексті не згадується.
Але зараз мешканців масиву більше цікавить - як жити далі, адже літо промайне швидко, а вони з жахом згадують, як мерзли в березні в будинку з вибитими вікнами:
- Місяць я не знімала з себе шубу, ми сиділи без електрики, отже, без води зі свердловини, щоби випрати, набирали воду зі Стрижня, - розповідає Віка. - Питну воду нам пропонували сусіди, які покидали місто. Іноді протоплювали будинок, у нас дров'яний казан, але це означало гріти повітря. Всіма цими клопотами займались за розкладом, в залежності від появи літаків. Сядемо на стільчики та слухаємо, як вони летять, починають бомбити – швидко бігли до льоху.
Зараз Вікторія та Юрій живуть у вцілілій кімнатці, всі необхідні зручності є. Але все ближче зима, а через стелю розбитої кімнати видно небо.
Юрій сам тесля, багато ремонтних робіт може виконати самостійно, та й помічники у нього є - сусід і кум.
– Ми обговорили, скільки грошей треба на першочерговий ремонт даху, на балки, крокви, стелю. Потягне приблизно на 200 тисяч гривень. Але банки кредити не дають до офіційного закінчення війни, а в нас ще попередні борги не сплачені, - зітхає чоловік.
Юрій отримує пенсію по інвалідності, Вікторія – мінімальну зарплату, працюючи диспетчером у гаражі 2-ї міської лікарні. Їхній дочці Сніжані 18 років, у неї скоро, можливо, відбудеться весілля, його треба підтримати. Двічі вони отримували “гуманітарну” допомогу, у Чернігові та селі у Городнянському районі, де вони жили деякий час, як внутрішні переселенці. У цьому статусі їм обіцяли виплати по дві тисячі на місяць, але досі нічого не виплатили.
Деяка надія на компенсацію пошкодженого майна постала з виходом Постанови Кабінету міністрів 19 квітня 2022 р. № 473 "Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд".
Для отримання виплат за цим документом Вікторія оформила наприкінці квітня заявку у порталі «Дія», Новозаводському відділенні міліції та Пенсійному Новозаводському управлінні. На її питання щодо виплати компенсації отримала відповідь, що вона, можливо, буде за підсумками обстеження комісії після закінчення війни. Але руйнування не треба прибирати, хоча можна самим робити ремонти, зберігаючи чеки на придбані будматеріали. Тепер вони чекають, самі нічого не роблять, тільки прибрали сміття, яке утворилося від розвалу, розібрали залишки гаражу, що нахилявся до будинку, і склали розбиті газоблоки.
Але спливає дорогоцінний час для відновлення господарства, і тане надія родини Кашпур на допомогу держави. Справа в тому, що згідно з цією постановою першочерговому обстеженню підлягають
пошкоджені об'єкти соціальної інфраструктури, об'єкти житлово-комунального господарства, багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки. Коли дійде черга до приватних будинків – невідомо.
- Якщо отримаємо компенсацію - відновлюватимемо своє житло, інші варіанти навіть не розглядаємо. Ми прожили разом 19 років, спочатку винаймали квартири, потім купили ділянку, самі збудували будинок, з машиною допомогли батьки, і ось – таке лихо. Сподіваємося, що держава не забуде про нас у скрутній ситуації, - каже Вікторія.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.