Сьогодні українці святкують Старий Новий рік. Традиції та прикмети свята

 

З 13 на 14 січня українці святкують Щедрий вечір або Старий Новий Рік, який збігається з українським народним святом Маланки. Читайте нижче про традиції і прикмети цього дня.



Традиції свята

За новорічний стіл заведено сідати всією родиною, члени якої повинні мати охайний і доглянутий вигляд (брудний або неохайний одяг вважається поганим знаком). На відміну від Різдва всі страви готують ситними, на столі обов’язково має бути кутя, різноманітна випічка та частування. У цей вечір традиційно накривають щедрий, багатий стіл, де кожна страва має своє значення. Головною обрядовою стравою цього вечора є кутя, яка має бути заправленою смальцем або вершками. Звідси й походить назва вечора – Щедрий.

Також 13 січня проводяться народні гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів. Щедрувальники ходять по домівках, співають щедрівки, танцюють, за що господарі будинків частують їх і дають гроші.

Цього дня також потрібно попросити вибачення один в одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді.

Традиції щедрування

Щедрівки, як і колядки, величають господаря і членів його родини, бажають багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл тощо. Виконуються щедрівки у вечір напередодні Старого Нового року, тобто 13 січня. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від "багатої" (що на Різдво), її можна заправляти скоромниною. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників. Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. Проте, на Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються "водити Меланку". Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою. Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом "Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір". "В полі, в полі плужок ходить" "Щедрик,щедрий, щедрівочка" "Щедрик"

Традиції посівання

А наступного дня, на Василя, 14 січня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком. Сієм, вієм, посіваєм, З Новим роком вас вітаєм! На щастя, на здоров’я, на Новий рік, Щоб вам вродило краще, ніж торік! Коноплі під стелю, а льон до коліна, Щоб вам, господарі, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та з Василем! Дай, Боже! Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять – тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріше обдаровували того, хто прийшов до оселі першим.

За народними повір'ями, ворожіння з 13 на 14 січня вважається найдостовірнішим. Наприклад, у цю ніч незаміжні дівчата кладуть під подушку чотирьох королів з колоди карт, щоб побачити уві сні майбутнього нареченого. Також раніше у селах дівчата ставили на підлозі зерно, воду, дзеркало і глину, а потім впускали в хату півня. Якщо птах піде в першу чергу до зерна, чоловік буде багатим. Якщо до дзеркала – гулякою, якщо до глини – бідним, якщо до води – п’яницею.

Також дівчина могла закривати скриню на ключ перед сном, вішати його собі на пояс і, засинаючи, промовляти: "Суджений прийди, скриню відчини". Після чого чекала, хто їй насниться. Крім того, дівчата виходили на вулицю і слухали під парканом у сусідів, що там говорять. Якщо у розмові чули слово "іди", то це означало, що в цьому році заміж вийде, а якщо — "сиди, стій", то рік буде дівувати.

Важливою традицією Старого Нового року 14 січня є праця. Так, за традицією, працівників супроводжувала до роботи "коза Маланка", в яку найчастіше переодягалися хлопці та, приходячи до будинку, намагалися "буцнути" господарів. За обрядом норовливу козу вбивали та її треба було оживити піснями та тяжкою працею .

Вважається, що не варто в ці дні давати або брати що-небудь у борг, адже "цілий рік може пройти в боргах". Також на старий Новий рік не заведено виносити сміття, бо "так можна винести все щастя з дому".

Прикмети Старого Нового року

• Якщо в ніч на 14 січня небо ясне і на ньому багато зірок – буде хороший урожай ягід.
• Яка Меланія - такий і Петро з Павлом (12 липня)
• Василів день веселий - то і рік такий.
• Якщо на Василя мороз і сніг - до хорошого урожаю.
• Якщо хуртовина на Василя - вродять горіхи.
• Щедро засипана зерном підлога в хаті - на багатий урожай.
• Багато пухнастого інею на деревах - до хорошого медозбору.

Довідка. Старий Новий рік виник у результаті зміни літочислення й через розбіжність двох календарів: юліанського ("старого стилю") і григоріанського ("нового стилю"). 14 січня є Новим роком за юліанським календарем.

Джерело: "Суспільне", «Рідна Черкащина»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.