У Чернігові лікують понад 100-річну вишню-антипку (фото, відео)

На Валу, де зараз активно ведуться роботи з реконструкції історичної території, сьогодні зранку поблизу будівельників збираються журналісти. Кілька камер, і чимало зацікавлених співробітників редакцій – усіх запросили на початок лікування вишні-антипки.

Після пів години очікування від названого часу з’являється Артем Стах, директор комунального підприємства «Зеленбуд». Він телефонує фахівцю-арбористу Володимиру Вєтроградському (арборист – фахівець з догляду за деревами), який затримується, і починає спілкуватися з пресою.

Артем Стах розповідає, що очоливши підприємство, розпочав співпрацю із громадськими активістами, створив громадську раду (нині вона вже працюватиме при управлінні ЖКГ). І так у процесі громадського діалогу постало питання про лікування дерев у Чернігова. Адже окремі з них мають історичну і культурна цінність, є надбанням міста.

Одне з таких дерев – вишня-антипка на Валу, вік якої досягає десь 115 років. «Я корінний чернігівець. Це дерево квітучим навесні бачили мої бабусі і дідусі, батьки, бачать мої діти і я хочу, аби побачили діти моїх дітей», - наголосив Артем Стах.

Чи не першим, хто порушив питання про необхідність лікування сторічного дерева на Валу був Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». За його словами, дерево – унікальне для Чернігова, має давню історію і нині обростає легендами (приміром, якщо прикласти до нього монетку, то пощастить). Біля квітучої вишні залюбки фотографуються туристи.

«Проте ця вишня потребує допомоги – вже є тріщини в стовбурі, їх потрібно замазувати. Надання дереву захисту держави як об’єкту природи дало б можливість кваліфікованої допомоги ботаніків», - ще раніше заявляв Сергій Черняков. Нині навіть вже є наукове обґрунтування столичних фахівців щодо необхідності оголошення старовинного екземпляру вишні-антипки ботанічною пам’яткою природи місцевого значення «Чернігівська вишня».

Артем Стах також повідомив, що завдяки екоактивісту Сергію Безбородьку налагодили співпрацю із активістом, арбористом і «лікарем» дерев Володимиром Вєтроградським, який уже спробував у Чернігові на запрошення екоактивістів лікувати старі верби на території університету «Чернігівська політехніка». До речі, Володимир Вєтроградський долучився до порятунку меморіальних дерев і на всеукраїнському рівні – серед його заслуг – живі 300-річний дуб Шептицього та понад 100-літня груша Франка. Артем Стах розповів, що із запрошеним арбористом планується довготривала співпраця – він пролікує вишню-антипку, а також проконсультує фахівців «Зеленбуду» щодо подальшого догляду за деревом, час від часу приїздитиме до Чернігова проконтролювати все. Вартість робіт арбориста оцінюють у суму до 15 тис. грн., виплатять їх за рахунок комунального підприємства.

Потім до вишні приходить Володимир Вєтровський. Він починає оглядати дерево, паралельно спілкуючись із медіа. Він зауважує, що дерево в Чернігові, дійсно, унікальне, адже на теренах України йому траплялися 60-річні дерева вишні-антипки, а ось понад 100-річні – вперше.

«Візуально виглядає добре, але в стовбурі є тріщини і пустоти, які можуть зруйнувати дерево», - зазначає фахівець. Він простукує стовбур вишні-антипки і говорить, що відмерла частина кореня, і відповідно, постраждав стовбур – пустоту варто прочистити і заповнити спеціальною речовиною. За словами арбориста, раніше для цього могли використовувати глину, а то й бетон, однак це не приносило бажаного результату, оскільки ці сполуки пропускають вологу і дерево просто гниє. «Потрібно комплексно підійти до лікування дерева, тим паче, що є сучасні матеріали і технології», - зауважив Володимир Вєтровський. Розпочати роботу він запланував все-таки з крони дерева, а потім пояснив, що потрібно буде перейти до стовбура. Фахівець повідомив журналістам, що після такого лікування дерево зможе радувати чернігівців і гостей міста принаймні ще 50-60 років.

Довідка: Вишня-антипка належить до родини розоцвіті – Rosaceae. Росте у в дикому стані на вапняних ґрунтах, серед чагарників у передгір’ях Криму та південно-західних районах України. Широко поширена у полезахисних і прибалкових смугах, насадженнях уздовж автомобільних і залізничних доріг. Народні назви цього чагарника-дерева – вишня запашна, кучина. Деякі види вишні-антипки дають плоди, що використовуються в їжу в свіжому вигляді. Також плоди використовують для перегонки й отримання запашної води в парфумерії, а ще харчових барвників. Кісточки плодів містять значну кількість амігладину, що використовується для виробництва мигдалевого мила.



Gorod.cn.ua, фото Gorod.cn.ua, відео - телеканал "Дитинець"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.