Книги авторів Чернігівщини: які найбільше люблять читачі?

29 травня - День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України. Ми вирішили нагадати цього дня, що на Чернігівщині є автори, які пишуть та видають свої книги. Суспільне разом із бібліотеками Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи та Чернiгiвською обласною унiверсальною науковою бiблiотекою імені Короленка зібрали найпопулярніші, за версією читачів бібліотек, книги. І пропонуємо вам звернути на них увагу.

За словами Людмили Зіневич, проаналізувавши читацькі уподобання користувачів бібліотек Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи, її працівники підсумували:

• користувачі цікавляться творчістю письменників Чернігівщини, вони бачать у цих книгах джерело людяності, любові, спогадів про дитинство і юність;
• уподобання користувачів міняються з появою молодих талановитих письменників;
• деякі бібліотеки мають обмежену кількість примірників (або взагалі не мають цих примірників), тому не можуть повною мірою задовольнити запити користувачів;

Тож, лідерами за вподобаннями читачів серед чернігівських авторів є:

Валентина Мастєрова «Суча дочка», «Смарагд», «На тому боці».

«Суча дочка» витримала декілька перевидань. Цей роман називають найпопулярнішим з-поміж усіх інших творів письменниці.

Пронизлива драматична історія, яка бентежить і змушує замислитися над цінностями, що непідвладні часу. Дівчата завжди мріють про жіноче щастя. В думках вимальовують майбутнє, чекають на свого принца, щоб разом йти стежкою життя. Бажають мати міцну, дружну родину, де лунатиме дитячий сміх, яка буде захистом від негараздів і розрадою в біді. Проте чи хтось зміг би відмовитись від цього щастя? Взяти на себе чужий тягар, сором, прожити зовсім інше життя? Дві дівчини. Дві долі. Люба, яка народила позашлюбну дитину — і кинула її напризволяще. Олена — та, хто прихистила немовлятко та назвала його своїм, заради чужого сина пожертвувавши добрим ім’ям і жіночим щастям.

«Щоб зрозуміти, що воно таке - світло, треба спочатку пізнати темряву. На зміну ночі завжди приходить день, і цього ніхто не може змінити. Розвидніється ще й в Україні, повірте мені», - говорить про книгу сама авторка, Валентина Мастєрова.

Ганна Арсенич-Баран «Муська», «Хіба буває багато любові».

Ганна Василівна – авторка поетичних збірок, книжок прози, роману про Івана Мазепу «Тиха вулиця вечірнього міста». За цей твір 2006 року авторка була удостоєна премії імені Михайла Коцюбинського.

У 2011 році видала антологію «Молитва небо здіймає вгору», яка містить понад 3000 текстів українських християнських віршованих молитов, створених поетами ХІХ – початку ХХІ століть. Ця збірка є сьогодні найповнішим виданням поетичних творів, написаних у жанрі молитви.

А 2015-го вийшла з друку її монографія «Мова української християнської віршованої молитви ХІХ – початку ХХІ століть».

2018 року у світ вийшли поетична збірка «Чарує буйнава весна» і два романи — «Радуйся, Невісто Неневісная» та «Муська». Перший роман про життя Богородиці, другий – про долю жінки на тлі історії України. Обидва романи стали переможцями обласного літературного конкурсу «Книга року».

«Радуйся, Невісто неневісная!»

Образ Богородиці, Божої Матері — Діви Марії, як головної героїні художнього твору. Незвично, сміливо, щемно! Роман розповідає про життя й страждання Богородиці. Чи можуть бути більшими переживання, ніж страждання Матері за долю свого Сина. Сина, який, водночас, є Її маленьким хлопчиком та Сином усього Людства? Невже Він колись Її не потребуватиме. «Місію свого Сина Марія навіть не уявляла, але знала, що це не звичайне життя…»

У книзі зображені реальні персонажі біблійної історії та вигадані авторкою персонажі, за допомогою яких повніше розкриваються характери головних героїв.

«Читайте книгу «Радуйся, Невісто неневісная!», якщо ви матір, а також, якщо хочете бодай на крихту зрозуміти почуття матерів», - радять бібліотекарі.

«У творчому доробку Ганни Арсенич-Баран, є чудові вірші про Чернігів. Її поезія – острівці духовності, які роблять наше життя кращим, світлішим. В її віршах кожен може знайти рядки до душі. Бо вона вміє поглянути на звичні речі з незвичайного ракурсу, а про буденні явища розповісти особливими словами».

Вже весна збирає у букети зорі

І натхненно сипле на людські шляхи,

Обвіває вітер далі неозорі,

І прощає Вічність світові гріхи.

Ольга Шурубенко, бібліотекарка науково-методичного відділу Чернiгiвської обласної унiверсальної наукової бiблiотеки імені Короленка розповіла Суспільному про книги авторів з Чернігівщини, найбільш популярні серед читачів.

Тетяна Сидоренко «Ольга, дружина Пікассо»

«Сьогодні все буде залите сонцем. Всі вікна їхнього дому, вся вулиця, весь Ніжин. І буде багато пилюки. Спекотно буде…»

Це перша в Україні книга про Ольгу Хохлову, балерину трупи Сергія Дяґілєва «Російський балет», та про її сімейне життя з геніальним іспанським художником Пабло Пікассо, яке тривало 18 років.

Тетяна Сидоренко вперше й у світовій літературі об’єктивно змалювала образ знаменитої танцівниці, своєї землячки Ольги Хохлової.

Спочатку Ольга була натхненням та музою темпераментного іспанця, а згодом – тягарем та прокляттям. «Період Ольги», або «Я малював те, про що думав, а не те, що бачив». Так називають період творчості Пабло Пікассо, на які припали роки його спільного життя з Ольгою Хохловою. Довкола нього, в цілому, і простежується сюжет повісті, написаної у формі так званих «есхатологічних інтерв’ю», коли головні персонажі розповідають самі про себе.

У повісті талановитий у художньому мистецтві Пікассо постає як егоїстичний, жорстокий чоловік-ловелас, який всіляко принижує дружину, але ніяк не може позбутися ненависного подружнього ярма, адже згідно зі шлюбним договором, у випадку розлучення половина майна відійде Ользі, зокрема й картини...

Хохловій же нічого не лишається як виконувати роль жінки-мучениці, жертви почуттів та обставин, якій судилося бути «дружиною» Пікассо аж до останнього подиху...

Андрій Кокотюха «Вигнанець і грішниця»

Його часто називають «батьком українського готичного детективу», а практично всі його твори є бестселерами. У своїх роботах він активно порушує питання, пов'язані з актуальними соціальними та суспільними проблемами. Йдеться про талановитого журналіста, сценариста, відомого українського письменника, уродженця Ніжина Андрія Кокотюху.

Романи Андрія Кокотюхи читаються легко, інтрига тримається до останньої сторінки, а сюжетні лінії вибудувано професійно. Але найближчим до нас є твір про рідний Чернігів.

«Вигнанець і грішниця» – це четверта книжка ретроциклу романів про розслідування Платона Чечеля. У романі описано ранню осінь 1916 року. Наш рідний Чернігів. Два роки триває Велика війна, губернське місто входить до прифронтової зони. Центральна влада слабка, на місцях – дрібна спекуляція, на військових замовленнях наживаються шахраї, кримінал майже не ховається.

Головний герой – колишній слідчий Платон Чечель. Він відважний і кмітливий, однак опальний колишній поліцейський, який змушений проводити свої блискучі розслідування напівлегально, оскільки свого часу назвав жорстокою убивцею-маніячкою доньку вельможі зі свити самого імператора. Тепер йому заборонений в'їзд до губернських міст, а його вдячні клієнти з обережності приховують свої контакти з Платоном.

Офіційно вчорашній вигнанець перебуває на військовій службі, а насправді виконує таємні доручення, викриває спекулянтів у тилу. Тому приватне прохання владнати справу і передати викуп шантажисту, Чечель приймає як відпустку. Жертва шантажу – Юлія, донька місцевої поміщиці. Дівчину називають грішницею, бо з юних літ пустилася берега й завела погані знайомства. Тепер убито її коханця. І шантажисти мають докази, що вбивця – Юля. Дівчина ж заперечує це. Вона настільки шокована, що в один момент вирішила розкаятися та піти в монастир. Платон навіть уявити не міг, що ця проста історія виявиться тугим клубком, у якому заплутані злодії, військові, наймані вбивці, фатальні жінки і навіть юнаки з українського політичного підпілля. Вкотре Чечель ризикуватиме життям, але вперше ставки в грі, яку він почав, будуть значно вищими за життя… Та попри все, його розслідування мають на меті, в першу чергу, розкриття злочину і покарання винних. Менше за все нашого героя турбує збереження інтересів високопоставлених замовників слідства. Тож нова опала правдолюба-вигнанця не за горами.

Валентина Михайленко «Любов і демони»

Валентина Михайленко – українська письменниця, історик-краєзнавець, членкиня НСПУ, авторка 21 книги. Живе і працює письменниця в селищі Короп. За фахом – бібліотекар. Очолювала радіоорганізацію «Коропське районне радіомовлення».

Останній роман «Любов і демони» – це психологічний роман про наше суспільство викривлених дзеркал, його жорстокі виклики; це історія Жінки, її любові, її життя. Він пов’язаний з роботою письменниці на радіо. Пані Валентина згадує, що тоді постала перед жорстокою правдою життя, тим, як влада впливає на роботу журналістів.

Головна героїня роману – молода вчителька Люба Денисенко, яка покидає сільську школу, розлучається з чоловіком, який не підтримує її творчих поривань, і влаштовується на роботу в районну газету. Та вона й уявити не могла, що за бажання творчо реалізуватися їй доведеться дорого заплатити…

У романі показано глибокий конфлікт особистості, людську душу, її почуття. Все те, що не видно для стороннього ока, але що виром обертається в глибині нутра і ставить перед безжальним вибором: або – або… Або залишитися людиною і втратити все, або мати все, перетнувши межу добра і зла.

Ще один психологічний роман письменниці – «Солодкий смак гіркоти». Це твір про наших сучасників, у центрі якого – відданість і підступність, відчай і прозріння, спокуса й ревнощі, почуття й розрахунок, злочин і розплата, і звичайно, кохання. Одна із сюжетних ліній – історія про складну долю жінки, з якою авторку познайомив коропський адвокат Григорій Марченко.

Кожному з героїв роману доведеться довго поблукати манівцями, аби знайти свій шлях, адже кожен має свого скелета в шафі. Розділи твору – новели із зануренням у душі героїв, мандрівка кожного з них до самого себе. Часто болісна й навіть трагічна. Але на останній сторінці головна героїня, усміхаючись крізь сльози, скаже: «Так, у житті багато гіркоти, але вона завжди солодка на смак. Мов ужалені морозом ягоди калини…».

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.