Автомобільний міст через Десну збудували ще при царю Миколі

Неймовірно, але автомобільному мосту через Десну – більше ста років. Початок будівництва головної транспортної переправи, яка з’єднала обидва береги річки поблизу Чернігова, припав на 19 липня 1909 року. У той час, як відомо, Чернігівщина входила до складу Російської імперії, якою правив її останній цар Микола Другий.

Дослідник і краєзнавець з Чернігова Анатолій Ярошенко опублікував архівне фото сучасного автомобільного мосту в Чернігові. Фотографію він знайшов в архівах. Цікаво, що фото було надруковане в одній із німецьких газет 1918 року, сам же міст збудовано 1910 року.



Ще один дослідник Олександр Близнюк доводить, що важливу для Чернігова транспортну артерію планували збудувати до 1909 року. Як доказ наводить вирізки з тогочасної преси.

Так, у газеті «Киевлянин» від 07.05.1908 року Чернігівська Губернська Земська Управа розмістила оголошення наступного змісту: «Черниговская Губернская Земская Управа вызываеть желающихь взять на себя подрядь по постройке деревяннаго моста длиною 246 1/2 саж. чрезь р. Десну у города Чернигова. – Постройка должна быть окончена кь ледоходу 1909 года…»

А вже в газеті «Рада» № 166 від 24.07.1909 року була опублікована замітка, в якій ішлося про початок будівництва мосту.

«19-го іюля, в 12 годин дня, одбулися закладини мосту через Десну в Чернігові до вакзалу. Місцем закладин була закінчена начорно частина мосту од вокзалу. Підготовчі роботи щодо збудування мосту вже наближаються до краю», – сказано в публікації.

Якщо вірити друку в тогочасних газетах (а це, як відомо, документ), то плани побудувати міст швидкими темпами не справдилися. У проекті Чернігівської Губернської Земської Управи закінчити міст мали до настання льодоходу 1909 року, однак добудували сполучення дещо пізніше. Судячи з наступних публікацій в пресі, будівництво було проблемним і на ньому загинули люди.

Так, у одній із публікацій в газеті «Рада» № 8 від 12.01.1910 року, зокрема, зазначалося: «…7 января частина мосту, як сповіщає «Р. Сл.», завалилася й задавила робочого Уріда. Зо двадцять інших робочих врятувалося. Злегенька ранено інженера, що доглядав за роботою. Робиться слідство».

Відтак заплановане будівництво мосту затягнулося на рік. В газеті «Рада» № 15 від 20.01.1910 року описано його важливість і складнощі, з якими зустрічались люди через відсутність переправи. Разом із тим, зокрема, зазначалося, що існував і старий міст, але через аварійний стан їздити ним було небезпечно.

«У Чернігові роблять новий міст через Десну до вакзалу. По старому їздити не можна і люде перевозяться з вакзалу і на вакзал просто через річку, по кризі. А над кригою тепер там стоїть три чверті аршина води. Лід ледві-ледві держиться. Диліжансів через кригу зовсім не пускають, а звощиків стражники пускають одного на сорок ступнів од другого. І через це перевозяться часом з годину. Звощики беруть удвоє. А пішки по коліна в воді не пройдеш», – писав кореспондент «Ради».

Важливою деталлю є те, що міст для губернського центру мав не лише практичне значення, але й неабияке економічне, адже завдяки йому мала налагодитися торгівля між обома берегами Десни.

«На вакзалі набралося сила краму не перевезеного в город», – описували проблему газетярі.

У скільки обійшовся губернському центру міст – достеменно не відомо. Ці дані слід шукати в архівній документації Чернігівської Губернської Земської Управи. Скоріше за все, будівництво мосту було профінансоване звідти, як, власне, і будівництво першої залізниці з Крут до Чернігова. Ось такою була фінансова децентралізація сто років тому. Але про це – згодом…

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» № 15 (833) від 15 квітня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.