Жителі Кіптівської громади проти, а Батуринської – за. Бо їх ніхто не питав?

29 березня у Підлісному Кіптівської громади протестували. Місцеві і приїжджі (зареєстровані в селі, живуть у Чернігові) зустрічались із засновником ТОВ «Екологічні продукти України» Сергієм Голубом (родом з Ніжина, живе в столиці). Він привіз їм пропозицію побудувати лінію сортування сміття біля Підлісного. А вони його не хотіли слухати. Говорили про одне: звозити усе сміття з Кіптівської ОТГ до свого села не дадуть. І що проти як сміттєсортувальної лінії, так і сміттєпереробного заводу. Бо смердітиме і коптітиме.



— Ніколи не було мови про завод, — запевняє Володимир Кучма, голова Кіптівської громади. — Населення Підлісного — п’ять сотень людей. І з півтора десятка стихійних смітників. Одне звалище в центрі, метрів за 50 від магазинів. Справа була виключно на рівні розмови, консультацій з місцевими: як боротися з відходами? Як варіант — облаштувати лінію їх сортування, переробки в брикети. Потім їх можна реалізовувати як жителям громади, так і іншим покупцям. Був варіант використання відходів у тепличному господарстві. На жаль, жителі громади мене не почули. Якщо вони категорично проти, лінії з переробки сміття поблизу Підлісного не буде. Я зняв це питання з сесійного розгляду.

— Можливо, обрати інше місце для облаштування?

— Якщо крикнули в одному місці, тепер будуть і в іншому, — зітхає Володимир Володимирович. — Та і для будівництва треба певні умови: під’їзна дорога, але не на трасі, не менше 600 метрів від населеного пункту і т. д.

— Можливо, варто було закцентувати увагу на майбутніх робочих місцях?

— Пробували. Коли закінчували облаштування пожежного депо у Підлісному, треба були робочі руки покидати землю. Іде чоловік. До мене: «Дай десятку». Кажу: «Ось лопата, ось земля. За кожен кидок плачу дві гривні». А він мені: «Іди ти зі своєю лопатою!» І пішов. Оце і все бажання працювати.

— Можливо, люди не довіряють обіцянкам заїжджого чоловіка? І надто близько лінія була б до села? Місцеві обурювались, що ви не були особисто присутні на зустрічі.

— Бо я вже відмовився від будівництва. ТОВ «Екологічні продукти України» вирішило спробувати поговорити з людьми самостійно. Від сільради був головний спеціаліст з питань комунального майна Володимир Пузирний. Передбачувано — розмова не пішла. А між тим, у Батуринській ОТГ подібну сміттєсортувальну і переробну лінію ставитимуть.

— Буде? — запитала в Батуринській громаді.

— Звичайно, — підтвердив голова Леонід Душа.

— Як вдалося переконати місцевих у його необхідності?

— А хто в них питає? — здивувався Леонід Леонідович. — Треба, значить, треба. Я людям пояснюю у таких випадках: а я де живу? А діти мої? Усі ж ми разом з вами. Я ж не зацікавлений, щоб ми у гімні були. Завод буде віддалений кілометрів на десять-п’ятнадцять від Батурина. Він екологічно чистий. Подібний стоїть у самій Барселоні (Іспанія). Це ж не завод по спалюванню сміття. Це переробка. Відходи будуть сушити, дрібнити і переробляти на брикет. Більше того, у нас уже є покупці, готові купувати цей брикет (для цементних заводів, ТЕЦів). Робимо завод власним коштом. Був у губернатора. Кажу: треба десять гектарів землі для будівництва заводу і сміттєзвалища. Не врегулювали питання. Так і вирішив робити сам. Проєктна вартість заводу — 15 мільйонів євро. Я довго жив у Чехії. Там лишились друзі, котрі повністю фінансуватимуть цю програму. Зі всіма вже домовились, тепер треба тільки сміття.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №13 (1820), 1 квітня 2021 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.