Я упала, як лист,
Я так мало зробила у світі,
Небо склепом нависло
Над моїм побілілим чолом.
Та, коли догоратиме
Сонце в ясному зеніті,
На дорозі твоїй проросту
Розквітучим зелом.
Це рядки зі збірки віршів Ганни Арсенич-Баран «Чарує буйнава весна». Пізно ввечері 1 квітня життя письменниці, філолога, викладача обірвалося на 51-му році життя. За день до цього побачила світ її чергова збірка.
Людмила Зіневич, директорка Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи: «В жодному її дописі, в жодному слові не відчувала якогось передчуття, якоїсь загрози. Буквально два дні тому вийшла її книжка. Вона тому страшенно раділа. Але зараз я розумію, що там була така нотка, що я встигла побачити».
Ганна Арсенич-Баран хворіла на коронавірус. 2 тижні лікувалася в обласній лікарні. 31 березня її виписали додому.
Людмила Зіневич, директорка Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи: «Вона трималася дуже оптимістично. Нікого не лякала своєю хворобою чи своїм станом. Навпаки, коли ми висловлювали їй якусь турботу, чим допомогти. Вона говорила, не треба, все буде добре. На жаль, так не сталося. Вона вміла берегти тих, кого вона любила».
Разом зі своєю родиною Ганна Арсенич-Баран намагалася зберігати пісні, одяг, традиції.
Людмила Зіневич, директорка Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи: «Ми жили ідеєю відродження української України».
Ганна Арсенич-Баран народилася на Івано-Франківщині. У 98-му переїхала до Чернігова.
Людмила Зіневич, директорка Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи: «Це велика втрата для науки. Це та людина, яка в Чернігові тримала українську філологію на своїх плечах. Так само дуже багато зробила для розвитку українства тут на Чернігівщині. Хоча це не була її рідна земля, але вона настільки полюбила Чернігів, вона настільки в нього вжилася. Вона написала про нього багато творів».
Останні 5 років жінка викладала на безкоштовних курсах української мови.
Людмила Зіневич, директорка Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи: «Вона дуже багатьом людям дала крила. Дала дорогу в літературу. Допомагала у всьому. Вона дуже багато встигла зробити. Могла б ще більше встигнути».
Ганна Арсенич-Баран написала десятки поетичних та прозових книг, підручників, словників.
Ольга Гайова, завідувачка відділу обслуговування центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського: «У неї дуже багато було прихильників. Дійсно, кожного дня до мене приходять люди і просять її книжки. Її слухалися всі наші чернігівські письменники, незважаючи на свій вік».
Владислав Савенок, журналіст: «Сказав: «Знаєте, я довіряю тільки вам, і після моєї смерті мої всі терабайти архіву я передам вам». На що вона пожартувала і сказала: «Живіть вічно».
Багато справ письменниця завершити так і не встигла.
Людмила Зіневич, директорка Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи: «Ми мріяли, що ми видамо ще книгу молодих письменників і дітей про Чернігів. У нас були величезні плани. На жаль, вони залишаться планами».
Владислав Савенок, журналіст: «Ми планували почати роботу над циклом великих художньо-біографічних творів про письменників. Починаючи з листопада відкладали весь час початок цієї роботи. І даремно це робили. Я слідкував за її сторінкою і думав, що все нормально. Але виявилося зовсім по-іншому. І ті відкладені справи я не знаю, чи реалізуються вони. Бо таких подвижників як вона, просто мало».
Яніна Тимошенко, директорка міського центру професійного розвитку педагогічних працівників: «Її енергія була не тільки в тому, що вона науковець чи літературознавець, чи поетеса. А в тому, що просто це людина світлої душі, яка могла об’єднати навколо себе ще дуже багато талановитих людей, сплотити їх спільною якоюсь ідеєю».
Попрощалися з Ганною Арсенич-Баран у суботу, 3 квітня. Відспівування відбулося у П’ятницькій церкві.
Gorod.cn.ua за матеріалами сюжету UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Ганна Арсенич-Баран, поетеса, UA: Чернігів