Про 100 років боротьби за волю власної держави і покоління українців, для яких незалежність – це більше, ніж просто ідея.
До річниці революції 1917-1921 інститут Нацпам’яті презентував 15 інформаційних стендів, як згадку про історичні постаті і події, що дали поштовх до усвідомлення і становлення української державності.
Сергій Горобець, співробітник українського інституту Національної пам’яті в області: «15 стендів. Загалом представлений кожен регіон. Окремо розписано основні події, основні діячі, якісь основні фотокартки. Тобто, щоб показати як все відбувалося, і показати взагалі те, що це було не просто десь у Києві, не просто десь у Чернігові, а справді всі регіони представлені рівномірно. Якщо взяти стенд Чернігівщина, то він знаходиться зі стендом Галичини, Буковини, Закарпаття, тобто вся Україна була єдина у своєму пориві. Вся Україна якраз відчувала себе українською територією. І от це й була мета, за яку варто було боротися».
За словами істориків, внесок нашого міста гідний й вартий того, аби його пам’ятали. Чернігів від самого початку підтримував революційний рух. Зокрема, перший мітинг ще на зорі 1917 зібрав майже 20 тисяч мешканців, буквально половину всього міста. А це багато про що свідчить. Сотні чернігівців та жителів області воювали у складі армії УНР, повстанських загонів та інших збройних формувань, задля здобуття свободи рідної землі. А такі особистості як Федір Лизогуб, Ілля Шраг, Микола Ян, Роман Бжеський, увійшли в історію як визначені державні діячі та демократи.
Переломний момент революції, що вплинув на подальший хід подій і досі залишається символом сили і незламності українського народу, це бій під Крутами 29 січня 1918 року.
Сергій Бутко, представник українського інституту Національної пам’яті в області: «Коли говорять, що бій під Крутами – це бій за майбутнє, і Крути – це перші кіборги, це абсолютна правда. Ніяких натяжок, ніяких поетичних метафор немає, це дійсно правда».
Так у протистоянні між підрозділом Червоної гвардії під проводом Михайла Муравйова та українським загоном із військових та студентів на чолі з Аркієм Гончаренком наші оборонці отримали беззаперечну воєнну перемогу, - зупинили наступ та відступили, руйнуючи за собою мости і колії. При цьому, незважаючи на нерівні сили, втрати були 1 до 3. УНР мали від 80 до 100 загиблих, а російські більшовицькі нападники 300 і ще понад тисячу поранених. Це зупинило ворога на 4 дні. І водночас дало українській де ржаві укласти Брест-Литовський мирний договір з країнами Четверного союзу, і залучитися їхньою збройною підтримкою проти російської імперії, що фактично і зберегло молоду державність.
Насправді трагедією був розстріл українсько-військово-полонених. Грубе порушення нападниками міжнародної Женевської конвенції 1907 року. І як стверджують історики, перший військовий злочин такого плану.
Дивлячись на події вже 2014 року, можна сказати, що ворог зовсім не змінився.
Максимально лаконічно про найважливіше з погляду кожного регіону місцевих істориків та за згадками учасників тих подій, зокрема і Чернігівщини, можна ознайомитися у приміщенні обласного молодіжного центру. Презентована 22 січня, виставка вже доступна для перегляду і діятиме до 15 лютого.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.