«Зі співчуттям у серцях...
Колектив учителів та учнів Бахмацької ЗОШ І-ІІІ ст. №1 глибоко сумує з приводу трагічної смерті учениці 6-В класу Скрипки Зорянки. Висловлюємо щирі співчуття батькам, родині та близьким. Немає слів, щоб описати всю тугу, біль та скорботу.
Діти не вмирають — вони стають янголами та дивляться на нас з небес! Світла пам’ять...»
На місці аварії
Так школа сумує за 12-річною бахмаччанкою Зоряною Скрипкою. 6 січня Зорянка разом з 64-річним дідусем Миколою Скрипкою їхала в його Кіа Sportage. Неподалік села Мала Кошелівка водій, за попередньою версією, не впорався з керуванням і виїхав на смугу зустрічного руху. Кіа потрапила під колеса херсонської вантажівки DAF. Дідусь і онука загинули на місці ДТП.
Жахливі події описала в соцмережі очевидиця трагедії Сніжана Бутко: «Ми стали свідками цієї страшнючої аварії. Такого жаху я не бачила ніколи. Це був фільм жаху в суцільному тумані! Ми їхали саме за фурою, з якою зіткнулося авто, на 57 км «московської» траси. Передати не можу, що це було. Царство небесне їм!!! На дівчинку прийшлося найбільше!
Може, стало зле людині, може задрімав, та й видимість погана ж, туман суцільний сьогодні. Водій фури теж злетів з дороги на протилежний бік. А те авто перелетіло дорогу, як літаюча тарілка, його розтрощило, зім’яло, водія затиснуло так, що дістати не можна було. Ми зрозуміли, що там ще хтось був, коли побачили на дорозі куртку, чи то жіночу, чи дитячу. Тоді почали шукати, а дівчинку викинуло поза машину й вона, на жаль, вже була мертвою. Чоловік ще дихав, але потім сказали, що два трупи. Навіть номерний знак розірвало на декілька частин... Страхіття, від якого стигне кров у жилах...».
— Зорянка була не відмінницею, але навчалася добре, — відгукується про загиблу Ольга Семенчук, класний керівник. — Із задоволенням малювала. Я коли того вечора дізналася про трагедію, заснути не могла. Перед очима все була усміхнена Зорянка — мала дуже приємну посмішку. Вона нещодавно лежала тижнів зо три в Чернігові в лікарні, то однокласники передавали їй малюночки. Можливо, і того дня з Дідусем вони їхали до лікаря.
У школі кажуть: проживала з дідусем і бабусею. Бабуся, Тетяна Михайлівна, була активним учасником життя онуки. Але, якщо треба, то і батьки приходили до навчального закладу, — наприклад, Ігор та Надія Скрипки спільно а іншими батьками робили в класі ремонт.
Зорянка була єдиною донькою у батьків. І єдиною онукою у дідуся з бабусею. На питання, чому дівчинка жила не з мамою-татом, у Бахмачі кажуть: дідусь з бабусею другу дитину не народили, то Зорянку ростили, як донечку.
Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №2 (1809), 14 січня 2021 року. Фото з інтернету
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.