Бізнес по-прилуцьки: батьків – на вулицю, підприємство – в кишеню

Замість процвітання – руйнація! Ще на початку року у хлівах прилуцького підприємства ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» утримували майже 5 тисяч голів свиней, нині – жодного поросяти!


Старша донька Вікторія повернулася з Угорщини, щоб бути поруч із батьками

Нове керівництво підприємства вирізало всіх свиней до ноги, розвалює хліви та взялось за худобу. Колишні працівники ферм розповідають, що м’ясникам здавали навіть поросних свиноматок. Засновник підприємства 83-річний Михайло Андрієвський із болем спостерігає за тим, як руйнують справу всього його життя. І руйнує не абихто, а рідна донька Людмила, яка, до речі, є ще й депутатом обласної ради від партії «Наш край». Михайло Володимирович стверджує, що Людмила Андрієвська рейдерським шляхом захопила створене ним з нуля підприємство і разом із зятем – колишнім суддею столичного апеляційного суду – фактично викинула його із дружиною на вулицю.


Людмила Андрієвська (фото з сайту обласної ради)

Вивозили навіть поросних свиноматок

У селі Білорічиця, що на Прилуччині, ще донедавна утримували близько чотирьох тисяч свиней. Нині ж тут – пустка. Свиней вивезли ще навесні, а зараз активно розбирають хліви. Їх тут десять.

Сергій Клімук доглядає за тим, щоб ніхто не поцупив із території колишнього свинокомплексу ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» будматеріалів.


Ще весною тут були свині

«На підприємстві я працював і охоронцем, і скотником, і нічним сторожем, – пояснює чоловік. – Відтоді, як керівником господарства стала Людмила Андрієвська, свиней вивезли, а мене скоротили. Всього за дев’ять місяців вона умудрилась розвалити все, збудоване її батьком, і продовжує знищувати. Зараз звідси вивозять станки, шифер, цеглу, балки».

Подібна ситуація і в Пологах – там теж донедавна була свиноферма. Сьогодні від колишнього свинарника залишились лише голі ребра. Хто б міг подумати, що ще цієї весни тут утримували понад одну тисячу поросят?



Володимир Приходько працював на фермі бригадиром та ветлікарем.

«Тут утримували поросят від трьох місяців і до самого забою, – пояснює чоловік. – Цієї весни вивезли всіх свиней, а з травня почали розбирати хлів. Гірко спостерігати за тим, як на очах все руйнується, –зітхає Володимир. – Ми всі опинилися надворі… При Михайлі Андрієвському для людей була робота і зарплата, нинішньому ж керівництву свинарство не потрібне».



Віталій Мазай віддав підприємству 17 років. Він обслуговував свинокомплекс: працював на бульдозері, вичищав сараї, заготовляв корми. Стверджує, що занепад почався при нинішньому керівництві.

«Коли був Андрієвський Михайло, «Крок» процвітав, стала Міла Михайлівна – занепав», – говорить чоловік.

Як так трапилося, що замість батька колись успішним господарством керує донька?



Юрій Савченко, який працював у Михайла Андрієвського зоотехніком, пояснює: «Із жовтня 2019-го року в реєстрах було змінено власника підприємства. Так, новими власниками стали його донька Людмила Михайлівна Андрієвська і її чоловік Загоруйко Віталій Володимирович, на якого оформлене фермерське господарство «Лада СВА». Саме на цю фірму нині переоформляють договори оренди землі».

За словами Юрія Савченка, у ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» він прийшов працювати у січні 2019-го року.

«На момент мого приходу було понад чотири з половиною тисячі поголів’я свиней. Мова йшла про розвиток і розширення поголів’я, – говорить він. – Оскільки до влади незаконним шляхом прийшли люди, яким тваринництво не цікаве, то поголів’я пішло на спад. У мене був вибір – або потакати їм, або посунутись і не заважати. Вибір був очевидним. Вони вирізали всіх свиней. У хід ішли навіть поросні свиноматки. Ніхто не задумувався навіть над тим, щоб продати їх дорожче. Їм треба було просто збути свиней і звільнити людей».

Люди шоковані

Втім, під ніж пустили не лише поросят, але й бичків та телят.

Вікторія Стукун до приходу Людмили Андрієвської працювала бригадиром тваринної ферми у Білорічиці.

«Коли у наш колгосп прийшов Андрієвський, то відновив хліви, завів свиней, дав людям роботу. Тепер все перетворюється на руїну, – нарікає жінка. – Того, хто каже правду в очі, того виганяють з роботи! Міла Михайлівна змушувала казати, що Андрієвський – не генеральний директор. Я голову не нагнула і не пішла проти Михайла Володимировича, бо там, де їдять – не гадять. Я звільнилась! – продовжує вона. – Як тільки я звільнилась, одразу продали три сараї бичків, а свиней почали вивозити пачками. Михайло Володимирович такого не допустив би. Хіба можна так ставитись до рідного батька?»


Щоб збудувати такий хлів, треба витратити понад 3 мільйони гривень, щоб зруйнувати - нічого

«Вивезли скот, продали і бичків, і маленьких телят, – додає Олена Турчин, яка з восьмого класу працювала в господарстві телятницею. – Наступного дня сказали писати заяву на звільнення. Мені 54 роки, я заплакала і пішла. Кому я тепер треба?».



«Хай увесь світ знає, як Загоруйко розвалив все, що будував Андрієвський, – не стримується Вікторія Баняс. – Сто чоловік без роботи залишили. Самі поховались у бункері і до людей бояться вийти. Загоруйко до мене в хату тітушок привів і погрожував онуком. У мене під хатою 15 чоловік тітушок стояло. До вас прийшло б усе село, але вони бояться. Що говорити: Людмила Михайлівна хотіла здати власну матір у дурдом, потравила собак їм на подвір’ї і взагалі вона нахабна тварина», – не добирає слів жінка.

Люди вірять, що 83-річний Михайло Андрієвський повернеться і відродить колишню славу господарства.

Зруйнована справа всього життя

Власне, сам Михайло Володимирович і не збирається здаватись. Каже, сил у нього вистачить ще на 10-15 років активної роботи. Шкодує лише про те, що надто довіряв власній дитині.

«2018-й рік ми закінчили з прибутком в 1,4 мільйони євро,– пригадує засновник ТОВ «Крок-Укрзалізбуд». – Тоді ж Мілка (Людмила, –- Авт.) принесла мені на підпис чисті аркуші паперу, які я підписав, бо довіряв їй. Виявилося, що вона рейдерським шляхом забрала підприємство».



Михайло Андрієвський пояснює, що він рахувався генеральним директором господарства, а на його доньці та дружині числилося по 50% власності. Його дружина і рідна матір Людмили Андрієвської Олена Франсівна стверджує, що свою майнову частку на доньку не переписувала.

«Людмила хотіла мене позбутись, хотіла, щоб я все переписала на неї,– коментує Олена Андрієвська. – Я відповіла, що в мене є ще одна донька, і чому я повинна її позбавляти спадку? Мій підпис вона підробила і забрала підприємство мого чоловіка, підприємство, яке він будував своїми руками з нуля. Більше того, моя ж рідна донька хотіла запроторити мене в психіатричну лікарню».


Олена Франсівна вже тричі опинялась в реанімації

Олена Франсівна стверджує, що все життя вони жили з меншою донькою дружно, аж доки в її житті не з’явився Віталій Загоруйко – колишній суддя Апеляційного суду Київщини. Саме цього чоловіка подружжя Андрієвських вважає виною всіх їхніх бід.

«У нас була нормальна міцна родина, доки в житті нашої молодшої доньки не з’явився цей чоловік, – плаче жінка. – Він вирішив, що може забрати у нас все: доньку, бізнес, квартиру. І зараз моя власна донька погрожує відібрати ще й нашу квартиру».

«Я прошу Президента, прошу міністра внутрішніх справ відновити справедливість,– звертається через наше видання до керівників країни Михайло Андрієвський. – Ми все життя працювали, складали копійку до копійки, інвестували, а нас обібрали, залишили на старості без засобів до існування».

83-річний Михайло Володимирович ще відчуває в собі сили відродити знищене його ж донькою. Каже, що він обов’язково повернеться. Та для початку виграє суд. Шанси на це він має, оскільки експертиза вже показала, що підпис його дружини підроблено. Насправді невідомо, як скоро Михайло Андрієвський повернеться до справи всього його життя. Звісно, хотілося б, щоб це трапилося до того, як розвалять усі ферми та виріжуть худобу. Втім, може виявитися і таке, що повернутись 83-річному трудівникові буде нікуди, адже землі його фірми переоформляють на фермерське господарство, засновником якого є його вищезгаданий зять.


Правильне гасло з неправильними людьми

«Зруйновано 70% того, що побудовано мною, – говорить Михайло Володимирович. – Я міг виїхати і жити де завгодно, міг продати підприємство, але я хочу жити в нашій державі і хочу, щоб в нашій країні українці жили гідно. На жаль, саме такі люди, як мій зять і моя менша донька, руйнують Україну».

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №43 (808) від 22 жовтня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.