Одна лише назва гурту - Jonathan Livingston – здатна налаштувати слухачів на позитив до того, як пролунають перші звуки мелодій. Та й не дивно, адже вона відсилає нас до однойменного морського птаха, героя книги американського письменника Річарда Баха. У ній розповідається історія молодого мартина на ім’я Джонатан Лівінгстон, який усвідомив – життя не має полягати у безкінечному процесі добування їжі, а політ – це не тільки спосіб пересування. Саме тому, він почав робити те, чого до нього не робив жоден представник його виду – самовдосконалюватися.
Музика колективу видається невід’ємною від його назви. Вона не може залишити байдужим, адже увесь спектр найрізноманітніших емоцій викликаних нею здатен наблизити слухача до стану спорідненого зі справжнім польотом птаха.
Ефект досягається завдяки унікальному для української сучасної музики поєднанню живих інструментів: альт, контрабас, барабани, клавішні, акустична гітара. Окреме місце у цьому наборі посідає віолончель Гліба Іванова. А нетиповий чоловічий вокал Андрія Пантюха, який співає так немовби проживає кожну пісню, апріорі не може залишити байдужим.
Власне кажучи, музичний гурт і виріс навколо цих двох людей.
Андрій Пантюх почав виступати ще на перших курсах навчання на факультеті банківської справи КНЕУ. Пов’язувати майбутнє зі спеціальністю, яку він здобував у виші, Андрій не планував. Адже зрозумів – його покликання музика. Тоді він грав у кавер-бенді та виступав у різних закладах та пабах. Згодом же, бажання створювати власні тексти і музику змусило його працювати над першими власними проєктами і, зрештою, познайомило з випускником музичного училища, професійним віолончелістом Глібом Івановим.
«Я шукав віолончеліста у першу чергу. – згадує Андрій Пантюх, - У мене були пісні написані під гітару, і я був впевнений, що вона має звучати з віолончеллю».
