Від пожежі олені втікали з лісу на людські городи

— Ще димить, я на роботу поки що туди не їду, — підходить 26-річний Андрій Онищенко, працює електриком у чорнобильській зоні. — Горіло дуже. Вогонь підібрався до станції «Янів», за три кілометри до ЧАЕС. Там страшна пожежа, все ж сухе (розмовляли 17 квітня. — Авт.).


Пожежа в Чорнобильській зоні



— У Сорокошичах горіло? Офіційно повідомили, що вогонь пройшов 195 гектарів лісу, з них на 28-ми дістався верхівок дерев.

— І хто таку дурню розніс? Де наше село, а де горіло, — спльовує Шкляревський. — За 14 кілометрів від села, де болота і густі ліси Чернігівського військового лісгоспу, там колись було село Бондарі, відселене у шістдесятих роках. У нас той край зветься бондарівські болота. Там межують Чернігівський військовий лісгосп і Остерський, від одного дерева перейшов дорогу до іншого — вже різні лісгоспи. У нас Сорокошицьке лісництво, воно до Остерського відноситься.

Дякувати Богу, нашого лісу вогонь не зачепив, вітер дув в інший бік. Правда, як зайнялося у відселеному селі Сивки (це зовсім в іншій стороні), і низом по під горою полум’я пішло, на село полетіли чорні недогарки очерету. То наша лісова охорона стала на сторожі, аби не зайнялося.

— Але ж полум’я на висоті сорока метрів було і дим валив, як горів ліс.

— Я якраз в Тужарі був, дивлюся, дим чорний над лісом. Мені кажуть: «Пака (так звуть мене по вуличному), біжи, бо там твоя хата горить». «Е, ні, то далеко», — відповідаю. І нітрохи не злякався. Після АТО я вже нічого не боюся. Таке пройшов, бачив і пережив, що й ворогу не побажаю. Я ж пішов в АТО в 2014 році, був у 41-му батальйоні. А мене ще й дезертиром зробили. Рік умовно суд дав, недавно той рік закінчився. Ми приїхали на ротацію в Десну. Я взяв свої десять днів відпустки і додому. Через десять днів вертаюсь, наших немає, і ніхто по суті не може пояснити, куди поділися. Зі мною ще таких чотири мужики. І нас ніхто не шукає.

Вернувся додому. Тиждень минув, другий, рік, два — нікому я не потрібен. У 2019-ому явилися: «Ти — дезертир». І в суд.


Олександр Шкляревський

— Олександре Миколайовичу, а як же посвідчення учасника бонових дій, пільги атошні, земля, виплати до свят?

— Кому я, і такі, як я, треба? Медалей понавішували, корочок понавиписували, собі пільги мають навіть ті, хто і близько в тому пеклі не був. А такі, як я — хто загинув, хто спився, у кого вже після серце не витримало, чи якась болячка звела зі світу. Небагато тих лишилося, хто справді пройшов АТО, і живе без проблем. Вже і 41-го батальйону чотири роки, як немає. Розформували.

— Ходили допомагати, гасити лісову пожежу?

— Там хащі, важко дістатися. Машини пожежні якось пробиралися між кварталами, а багато де йшли пожежники з ранцями гасили. Куди не можна було дістатися, поливали водою з літаків. Ось 12 хвилин минуло, другий полетів на Чорнобиль, — киває в сторону «залізного птаха». — Хай гасять, бо якщо до нас добереться той дим, дихати нічим буде, як у Києві смогом накриє.

Ми крайня точка Козелецького району. Від нас навпрошки до атомної кілометрів 20-25. Хоча кажуть Щ 30-кілометрова зона. Аби людям нічого не доплачувати. Хто його і як міряв? Он у сонячну погоду залізь на вишку лісництва, видно арку саркофагу. Можемо і зараз залізти на цю вежу. У вітер вона хоч і закріплена на тросах, а як захитає, йде такий адреналін, і не треба ніякого джампінгу, — сміється.

— Глянь, третій шурує, — відволікається від бесіди Шкляревський, тицяючи пальцем на літак, що погуркотів у зону відчуження.

— Люди, слава Богу, всі живі. А тваринок, пташок, комашок шкода, погоріли, — кажу.

— Які змогли, втекли. Он олені, ціле стадо на город до Каті Онищенко вискочили. Слідів від копит багато було. Звірів у нас тут чимало: зайці, лисиці, кози, лосі, олені, рись.

— Шкода звірів, — приєднується до розмови Андрій Онищенко. — Був такий день, що село з трьох боків димом накрило. Зі сторони лісу, Чорнобиля, і звідти, де колись були Савки. Я зняв цю непроглядну пелену, — дістає телефон, показує фото. На годиннику була 18.42, а потемніло, наче вже одинадцята вечора. Їдкий сморід викликав кашель.

— Олександре, як думаєте, від чого загорівся ліс? Може, диверсія?

— Сумніваюся. Можливо, хтось недопалок кинув або шклянка лежала, чи пляшка, їх ще з радянських часів стільки по лісах валяється. Піймала сонячного зайчика і задимілося. А навколо сушина, і понеслося полум’я. А поки його помітили, воно вже велику територію охопило, вітер роздмухав і понесло.

Від Сорокошич до Василевої Гути Чернігівського району лісом кілометрів 15-20. До нього вогонь підібрався впритул. Звідки його принесло полем, з лісу, чи хтось запалив суху траву, достеменно не відомо. Люди полякалися.


Дмитро Ващенко

— По траві, як горіло не так страшно, а як по кущах, які висотою від метра до півтора, ото вже трохи боязко було, — каже 19-річнмй Дмитро Ващенко з Гути. — Люди йшли і гілками збивали полум’я. Трактор відорював, аби вогонь не дістався села. Я навчаюся у Сновському вищому професійному училищі лісового господарства. Вивчаю основи лісового господарства (нині карантин). Нам розповідали про ліквідацію пожеж. Як воно робиться в житті, довелося отримати практичний досвід.

• хто це зробив?
  

72 тонни води з літаків, 28 тонн з вертольоту. 170 людей і більше п'ятдесяти авто — так гасили військовий ліс

— Загорілося по обіді восьмого квітня. 14-го близько полудня пожежу на території ДП «Чернігівський військовий лісгосп» ліквідовано. Щоденно до гасіння від облуправління ДСНС залучалося понад 80 осіб особового складу та 29 одиниць спецтехніки. Загалом у локалізації і ліквідації було задіяно більше 170 осіб та більше п’яти десятків спецтехніки. Літаки «АН-32п» спеціального затону ДСНС з Ніжина скинули 72 тонни води, гелікоптер «МІ-8» — 28 тонн. Авіація працювала у перші дні над тими місцями, куди не могла дістатися інша техніка. Були спецавтомобілі, також співробітники з ранцями та хлопавками (палиці, на кінці яких причеплена ганчірка), — розповів Олександр Івченко, речник управління ДСНС в області.

— Від чого чи від кого постраждали майже 195 гектарів лісу? В інших областях ловлять підпалювачів, а лісові пожежі вважають диверсіями. А як у нас? — поцікавилася у поліції.

— Стосовно горіння лісу поблизу Сорокошич відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 270 «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило майнову шкоду в особливо великих розмірах або інші тяжкі наслідки». Є напрацювання, проте, наразі їх не розголошуємо, — сказала Юлія Ковтун, спікер Головного управління Нацполіції в області.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №17 (1771), 23 квітня 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.