Юрій Чудовський з Олишівки Чернігівського району помер просто на вулиці. Уночі. Стало зле з серцем. Приїхала поліція. А тіло доставити до моргу — нікому. Щоб це зробила служба «0034» (вони перевозять покійників), Олишівська сільська рада мала укласти з нею договір. Договору нема — нема і доставки тіла.
— Зазвичай довозом тіла покійного до чернігівського моргу займається родина померлого, — зітхає олишівський селищний голова Сергій Малець. — Якщо одинокий — селищна рада. Мені простіше дати 500 гривень місцевим чоловікам, котрі відвезуть покійника, ніж заключати договір з чернігівським КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування». Коли вели з ними переговори, звучала сума 1800 гривень за одного померлого. За такі гроші мене можуть звинуватити в бездумному використанні бюджетних коштів. І будуть праві. Хіба ж олишівці хочуть стільки платити за доставку тіла в Чернігів?
— Хто ж покійного врешті-решт до моргу доставив?
— В Олишівці знайшлась рідня. Куми його.
Тільки відповідь диспетчера — 37,83
— Вартість доставки тіла до моргу складається з кількох компонентів, — коментує Тамара Карпенко, заступник начальника КП «Спецкомбінат КПО». — Виклик (прийом замовлення), тобто оплата роботи диспетчера — 37 гривень 83 копійки. Робота двох санітарів оплачується погодинно. Година — 360 гривень. Іноді робота по району затягується на півтори-дві, а то й три години. Особливо, якщо тіло треба шукати вночі. Санітари — це відповідально і небезпечно. Не знаєш, чим хворіла людина (коронавірусом чи туберкульозом). Покійного треба загорнути в клейонку, обробити місце, де він лежав. Завантажити в машину. Потім вивантажити, обробити машину після покійника. Потім треба враховувати сюди ж кількість використаних рукавичок. Прання роби. Санітарам заборонено забирати одяг додому, щоб не розносити хвороби. Перуть робу на комбінаті (спецзасобами, щоб продезінфікувати). Ще одна складова — пробіг авто. Кілометр коштує 15,25 (для порівняння, таксі в Чернігові — 5-10 гривень. — Авт.). Ця сума включає в себе заробітну плату водія, пальне, ремонт машини. А вона в нас одна, «Газелька». Працює в чотири зміни.
Також варто враховувати, що постійно росте заробітна плата. А ще ми виконуємо рекомендацію міського голови і платимо не мінімалку, а 5500.
І наше підприємство є платником ПДВ, що здорожчує послуги. Тож може вийти й дорожче, ніж 1800.
— В Олишівки з вами нема договору. Багато таких?
— У більшості сіл/громад Чернігівського району договір з нами укладений, — констатує Тамара Миколаївна. — Хоча для нас це і накладно. Договір укладається на рік. Прописується сума, яку громада виділяє на наші послуги. Якщо їх не вистачає — доукладаємо ще. Адже це бюджетні кошти, просто так їх нам не перерахуєш. Звичайно, оплата приходить із затримками, і місяць чекаємо, і більше. Але відмовити району не можемо. Звичайно, дешевше перевезти тіло приватній особі, ніж нам. Але трупи бувають різні: і свіжі, і гнилі. Та й причини смерті різняться. Перевіз тіло (може, навіть у багажнику), а потім туди продукти класти, не обробивши, тварину везти. Чи, не дай Боже, якщо покійного везли в салоні, людину на те місце саджати.
— Як одна автівка справляється з об’ємом роботи по місту і району?
— У договорі з районом прописано: першочергово ми обслуговуємо Чернігів. Коли викликів по місту нема — їдемо в район. Щоб пришвидшити роботу, просимо зустрічати машину. Та хто там зустрічає! У більшості випадків шукають самі.
Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №12 (1766), 19 березня 2020 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Олишівка, морг, доставка, Сергій Малець, «Вісник Ч», Вікторія Товстоног