Виправданим поліцейським Шестаку та Білоножку дали умовні строки

На початку квітня 2016 року влада Чернігова вкотре вирішила активно боротися зі стихійними ринками. Було створено спеціальну робочу групу, що мала звільнити тротуари від несанкціонованої торгівлі. Її члени - патрульні поліції, представники екологічної інспекції, комунальних підприємств та ринків. З городниками провели бесіди, і останнім часом вони стали реалізовували свій товар на території ринку. Для них обладнали соціальні ряди, де, не порушуючи санітарних норм, вони продавали свої товари за досить невисоку орендну плату - трохи більше чотирьох гривень на день. Проте після того, як під палючим сонцем продавчині-пенсіонерці стало зле й вона знепритомніла, городники, боячись за власне життя, масово перебралися на тротуар у затінок, - писала газета «Деснянка» у 2016-му році.

А ось на цьому відео від телеканалу «Новий Чернігів» видно, як стихійники захопили міські тротуари і виконувати забаганки влади не збираються.



На той час Муніципальної варти, розмови про створення якої з’явилися восени 2016-го року ще не було. Корисність та потрібність Мунварти в інформаційному просторі піарив телеканал «Дитинець», дотичний до діючого мера Владислава Атрошенко, а посаду керівника мунвартівців очікувано посів його колишній особистий охоронець, на той час заступник директора з правових питань КП «Паркування та ринок» Віталій Хрустицький.

«Гроші поліцейським виділили і замислились, чому ті не можуть виконати розпорядження міської ради, які стосуються охорони правопорядку. Наприклад, таке – як боротьба із незаконною торгівлею?», - запитує журналістка Дитинця в сюжеті.

Тож недивно що грошики – понад мільйон гривень на рік пішли на утримання Мунварти, а ситуація зі стихійною торгівлею покращилась не набагато. Жителі району 1 Травня, де розміщено офіс Мунварти кожного дня можуть споглядати цей вид торгівлі під стінам 2-ї міської лікарні, та біля магазину «Екомаркет». До бабусь, що торгують Мунварта підходила пару разів лише на початку свого створення, і вже 4 роки вони, як торгували, так і торгують. Звичайно, мунвартівців в цьому питанні зрозуміти неважко: кому хочеться бути зафільмованим на мобілку, а потім ще й піти до суду за перевищення повноважень, якщо бабусі та покупці здіймуть ґвалт?

Тож ганяти бабусь з городиною з місць стихійної торгівлі влітку 2016-го довелося патрульним поліцейським. Як то кажуть зверху наказали – потрібно виконувати.

Але, як часто буває – нашим людям ні влада ні правоохоронці – не авторитет. Тож очікувано, що торгівці та їх покупці противилися зауваженням поліції, що й призвело до одного з конфліктів, що мав місце 28 серпня 2016-го року. Тоді поліціянти Шестак Олександр Віталійович та Білоножко Владислав Валерійович зробили зауваження молодій продавчині про несанкціоновану торгівлю, а в цей час до неї підійшов 51-річний Юрій Володимирович Костюченко і демонстративно почав купувати картоплю. Жінка на ім’я Юлія при цьому сказала, що поки все не продасть йти з поліцейськими до машини, та надавати свої дані – відмовляється.

Інспектор взяв її під руку (з його слів, а зі слів декількох свідків досить грубо і сильно потягнув) та повів в сторону службової автівки для складання адміністративного протоколу. За неї вступився Костюченко – зробив інспектору Шестаку усне зауваження, а потім ще й схопив за руку, через що поліцейський повалив його на землю, застосував прийоми рукопашного бою, його напарник Білоножко здійснив заламування ноги Костюченка, здійснився ґвалт, викликали швидку.
Що цікаво поряд з продавчинею, яка як пізніше виявилось, була вагітна, сиділи й торгували з землі її чоловік та свекруха, але вони не хапали поліцейських за руки, на відміну від Костюченка – сторонньої людини для цієї родини.

Обох поліцейських Шестака Олександра та Білоножко Владислава було призначено на посаду інспекторів Управління патрульної поліції 14.03.2016 року, тобто пропрацювати до цієї події вони встигли лише 5 місяців. У обох на утриманні малолітні діти (2006 та 2015 року народження), один з м.Ніжин, другий – з с.Матвіївка, Сосницького району.



На фото Шестак Олександр, фото сайту Челайн

Як повідомили нам власні джерела ключовою особою в судовій тяганині є саме пан Костюченко. І начебто саме через нього судова справа обертається по колу вже 4 роки. Так це чи ні, за законом не має ніякого значення, адже у суддів повинна бути своя голова на плечах, вони мають чітко керуватися законами, бути незалежними і якщо й визнавати людину винною, то виходити виключено з законних підстав та керуватися елементарною логікою, а не забаганками і очікуваннями суспільства, певних ЗМІ, активістів, які через одного приймають участь у проплачених акціях, рейдерських захопленнях і таке інше.

Як нам вбачається, те що поліціянт розцінив дії Костюченко – як перешкоджання його діяльності, це – нормально. А як інакше їх можна було розцінити? Жінка-продавець та вся її родина свідомо без оплати податку порушували правила торгівлі, тобто свідомо здійснювали правопорушення. Було анонсовано з подачі місцевої влади, проведені бесіди з продавцями – що стихійна торгівля недопустима.
Звичайно таким людям завжди можна знайти виправдання: продавцям, що вони, мовляв, виживають з продажу городини, і нічого їх чіпати, костюченкам – що молодці, адже заступаються за беззахисних жінок. Але ж вибачте, патрульним була пряма вказівка – щодо стихійників, то що їм замість виконання обов’язків треба було просиджувати штани в машині за наші гроші?

Коротше, як часто буває в нашому суспільстві, підсумком дій з боку патрульних стало так, як говориться в народном прислів’ї: «Хто всравсь? Невістка!», - в ролі «невістки» виступили Владислав Білоножко та Олександр Шестак, на яких завели справу за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.2 ст.365 КК України, тобто умисному вчиненні групою працівників правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їм повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого Костюченко. У складі патрульного екіпажу була ще й Левченко Ніна Володимирівна, але не вона не проходила по справі у якості обвинуваченої, а лише як свідок.

Інтереси патрульних представляв адвокат Андрій Душин, з боку Костюченка виступали декілька прокурорів та адвокат Чуйко Володимир Вікторович.



Відео з сайту Челайн

В кінці першого судового розгляду в складі головуючої судді Маслюк Наталії Валеріївни було винесено вирок 29 грудня 2017 року, яким патрульних було виправдано, а в цивільному позові про сплату компенсації за моральні страждання в розмірі 50 тисяч гривень, які вимагав потерпілий Костюченко було відмовлено. За результатами службового розслідування комісія прийшла до висновку, що дії поліцейських були правомірні, застосування фізичної сили було також правовірним.



Суддя Маслюк зачитує вирок

У своїх поясненнях суду патрульні казали, що всі торговці до яких вони підходили й повідомляли про незаконність стихійної торгівлі, збирали свої речі та йшли геть. В той день вони були поставленні в посилення роти №3, яка була в той час на патрулюванні, з метою недопущення проведення стихійної торгівлі біля «Привокзального ринку». І тільки жінка з картоплею пішла на конфлікт, а Костюченко сказав, що вона не торгує, а його знайома, відвів її в сторону до своєї автівки і демонстративно передав гроші за картоплю (це підтвердили свідки в суді). Після того, як він почав заступатися за продавчиню йому дали три зауваження і тоді він схопив патрульного за руку. Перед цим до жінки підходила патрульна Левченко Ніна Володимирівна і вона їй теж повідомила, що не піде зі свого місця продажу.

Тобто за логікою Костюченко і продавчині картоплі всі люди, що ведуть торгівлю, можуть без сплати податку і в неналежних місцях проводити між собою торгові операції на умовах, якщо вони одне з одним знайомі, а якщо правоохоронні органи це не влаштовує, то можна зчинити скандал та ще й перешкоджати їх діяльності.

1 листопада 2016 року Новозаводський суд в особі судді Світлани Ченцової виніс постанову про непритягнення Юрія Костюченко до адміністративної відповідальності за ст.185 (Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку) у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В постанові Ченцової, де вона аргументує свій висновок щодо невиновності Костюченко у перешкоджанні діям поліцейських є такий абзац:
"в судовому засіданні досліджені докази, з яких вбачається, що Юрій Костюченко в роботу поліцейських не втручався, взяв за руку поліцейського з метою , щоб останній відпустив руку вагітної жінки, якій НА ЙОГО ДУМКУ потрібна була допомога, поводив себе виховано та стримано".

Але ж, по-перше, ні поліцейський ні Костюченко, скоріш за все, не знали про вагітність (строк був 2 місяці і навряд чи Юлія ходила і кожному першому зустрічному розповідала про свою вагітність), а по-друге, НА ДУМКУ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО несанкціонований продаж картоплі, можливо, нічим не відрізняється, від припустімо, кражі гаманця. От, якби, Юлія скажімо, крала гаманець і була затримана поліцейським, а її друг хотів би їй допомогти при цьому і піти з гаманцем до його машини, то це як би розцінювалось суддею? Умовно кажучи, всі ті 40 продавців, що були в той день біля магазину «Квартал» по проспекту Перемоги, 17 крали з гаманця громади, тому ще не сплачували податки. Тож їх дії, знову таки, на ЧИЮСЬ ДУМКУ, нічим не кращі від дій правопорушників інших категорій.

І чомусь суддя Ченцова оминула своєю увагою таку важливу деталь, як те, що пан Костюченко після усного зауваження про заборону інспектора повів дівчину до своєї машини і здійснив там демонстративно купівлю в неї картоплі. Тобто своє бажання купити картоплю він поставив вище, порушення правил торгівлі в громадських місцях. А якби Костюченко не повів дівчину продавати йому картоплю, всього б цього взагалі не сталося, і вона можливо б, як і інші зібрала речі та пішла геть.

Давайте тоді, по всьому місту розставимо торгові кіоски де кому заманеться, будемо паркувати машини, на газонах, кидати сміття на вулицях, продавати алкоголь та сигарети дітям, не оформлювати найманих працівників, не сплачувати податки – адже так зручніше, економніше і подобається громадянам. А якщо поліцейські будуть перешкоджати можна, керуючись, своїми особистими думками, стати на захист порушників.

Нам здається, що в цьому рішенні Ченцової та й у усій цій справі, багато чого залежить від виду правопорушення. Аби жінка крала гаманець і хтось би кинувся їй на допомогу – то це було б начебто неправильно, а якщо торгувала картоплею за межами офіційного ринку – то їй саме допомагали, як вагітній, а не заважали поліцейським.

Як відомо протокол поліцейські щодо продавчині Юлі не склали, жінку забрала «швидка». Тілесні ушкодження Костюченко у вигляді синців та саден на обличчі, тулубі та верхніх і нижніх кінцівках експерт відніс до таких, що не відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Як на нашу думку, після прочитаного змісту вироку, дійсно, може, й не треба було поліцейським тягнути жінку-продавчиню з такою силою, що це привернуло увагу перехожих. Звичайно, що поліцейські не мають стелити до патрульної машини червону килимову доріжку, тим на кого збираються скласти протокол, але якісь рвучкі дії у громадському місті, можуть викликати певну реакцію у присутніх громадян. Але ж і до суду позивалася, як раз не жінка, а Костюченко, який би міг до прикладу зафільмувати процес негідного поводження з жінкою телефоном, який в нього був при собі (з його слів у суді) та допомогти жінці подати відповідну заяву на патрульних, якщо він їй такий друг та постійний покупець. Його ж дії з хапанням за руку поліцейських, а значить перешкоджання їх діяльності – й довели всю цю ситуацію до скандалу та судів.

Суд першої інстанції, який оголосив виправдувальний вирок, розписав, що фактичне настання саме істотної шкоди необхідне для визнання кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, закінченим. Як зазначено у п. 3 примітки ст.364 КК України вважається істотною в разі перевищення 100 (сто) і більше разів неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 мінімум дорівнює 17 грн.), який також застосовується і для визначення складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України. Наслідками можуть бути витрати на лікування, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо; політичної шкоди і т.д. Розмір істотної шкоди станом на 2016 рік становив 66 500,00 грн. Потерпілий належних доказів про завдання йому такої шкоди суду не надав.

На противагу цьому виправдувальному вироку судді Маслюк Апеляційний суд Чернігова у складі суддів: Антипець В.М., Заболотного В.М., головуючої судді Шахової О. Г, вирішив, що суддя першої інстанції все звела у своєму вироку тільки до аналізу матеріального аспекту, при цьому поза увагою залишила оцінку ДІЙ обвинувачених як працівників поліції і не надала оцінку тому, чи діяли вони в межах наданих законом повноважень, чи виконували вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи Закону України «Про національну поліцію», чи були підстави для застосування обвинуваченими поліцейських заходів для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому Юрію Костюченко, чи вчинив останній якесь правопорушення, і чи взагалі існувала необхідність завдавати йому фізичну шкоду. Тож вирок скасували і відправили на новий розгляд знову до Новозаводського суду.

Так справа потрапила до судді Деркача Олександра Григоровича Новозаводського райсуду. Цей суддя 31.01.2020 виніс вже обвинувальний вирок. На даний момент на сайті Судова влада поки що нема інформації про те, чи подали апеляцію поліцейські на цей вирок.

Всі свідки допитані в суді, яких було більше 10 повідомили, що конфлікт розпочався саме після того, як Костюченко демонстративно після зауваження інспектора про заборону торгівлі повів Юлію-продавчиню до своєї автівки продати йому картоплю.

Суд піддав критичній оцінці висновок службового розслідування щодо Шестака та Білоножка, сказав, що його складено, як з недотриманням відповідних положень нормативного законодавства, так і без врахування відеофіксації самої події з боді-камер поліцейських, результатів розгляду судом відповідних адміністративних матеріалів за ст. 185 КУпАП, складених відносно потерпілого Юрія Костюченка, відсутності адміністративних матеріалів щодо незаконної торгівлі та показів самого потерпілого, про що також підтвердив і сам свідок сторони захисту.

Цей суддя також не розписав в подробицях, чому саме мали чи не мали право поліцейські застосовувати спецприйоми до Костюченка, зате послався на позицію ВПВС зі схожих випадків, яка викладена у постанові від 05 грудня 2018 року по справі №301/217813-к, в якій сказано, що: об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять принаймні одну з ознак, визначених у ч. 2 ст. 365 КК України, - супроводжується насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні пункту третього примітки ст. 364 КК не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 365 КК України.
При цьому суд оцінив поведінку продавчині Юлії , як таку, що сприяла вчиненню кримінального правопорушення поліцейськими. Та застосував при обранні покарання для Шестака і Білоножка ст. 69 КК України (Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом).

Тож Шестак отримав 4 роки обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах протягом двох років з іспитовим строк 2 роки. Тобто судимість буде погашена через 2 роки, якщо хлопець не порушить щось знову, а ось із поліції, якщо не подасть на апеляцію доведеться піти. Білоножко (той що заламував ногу Костюченку) отримав 3 роки обмеження волі з іспитовим строком в 1 рік, працювати в правоохоронних органах йому при цьому не можна 1 рік, якщо знов таки не відмінять цього вироку у суді вищої інстанції.

Початок іспитового строку вирішено обраховувати з 31 січня 2020 року.

Також суддя вирішив, що потрібно з патрульних на користь Костюченка стягнути 17 тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ця історія привернула увагу користувача Ютуб-каналу «Не правова держава», звідки ми й дізналися про це рішення, адже слідкувати за подіями після виправдувального вироку, місцеві ЗМІ перестали, вважаючи його остаточним.



Блогер зняв 10-хвилинний ролик про чернігівських поліцейських під назвою «Іноді їх карають», називаючи це рішення дуже показовим і на жаль досить рідкісним. Підписники ж каналу у коментарях не соромилися в своїх оцінкам побаченому на відео. Наймякіші вирази були на шталт такі:

«не условно нужно а в тюрму и не в ментовскую а к зекам что бы их научили уважать пенсионеров»,

«Почему условно? Почему пресс-секретаря не наказали?»,

«Дуже радує така ситуація, а у нас АваковЧорт прикриває своїх підданих»,

«Після такої поведінки поліцейських, коли вони будуть гинути ,то люди будуть тільки радіти і святкувати таку подію! А ми надіялися, що після реформи вони будуть кращими за гаїшників, а стало в сто разів гірше! Законів не знають, постанови фальсифікують, без доказів зупиняють, чуть що відразу людину ламають! Як дикуни якісь, яких випустили з звіринця».

Що ж у кожного своя правда і вимоги до порядку. Показово, що до сих пір стихійні ринки в Чернігові так і не перемогли, не дивлячись на існування Мунварти. А в жовтні 2019 року, на одній з нарад

Атрошенко повідомив присутнім: Я, як міський голова закриваю очі на окремі локаціЇ, зокрема на Рокосовського, біля піцерії "Марконі" сидять бабки та продають. Продають незаконно. Є скарги окремі громадян на те, що торгівці ходять справляти нужду в палісадник Ощадбанку на очах у дітей. Але цим людям нікуди подітися і вони можуть не встигнути в інше якесь місце добігти.



Тож треба було й поліцейським Шестаку та Білоножку за прикладом мера закрити очі на те, що від них вимагають та просто пройти повз. І при посадах би залишились, нерви на судах зекономили та не отримали б репутації «ментів-звірів», як охрестили їх користувачі соціальних мереж.

До речі, якщо суспільство думає, що на роботу до патрульної поліції стоять черги, - то це не так. Текучість досить значна і майже на 80% змінився склад патрульної поліції області з тих пір, як його було утворено. Ідеальних та досвідчених поліцейських на зарплатню у 8 тисяч гривень чистими очевидячки не вистачає. А після таких вироків, мабуть бажаючих ще поменшає. Адже молодь і так масово тікає за кордон, тож заманити її на роботу поліцейського, де кожного дня є ризик отримати позов до суду від невдоволених громадян – буде скоро надважкою задачею.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.