У зв'язку з розвитком туристичної галузі Чернігів стає все більш привабливим для іноземних і вітчизняних шанувальників давнього зодчества. Тому на часі виявилась поява у світ книги «Архітектура Чернігова другої половини XVII - початку XVIII століть». Це ґрунтовне дослідження (224 сторінки з ілюстраціями) кандидата мистецтвознавства, члена Національної спілки художників України Анатолія Адруга присвячене надзвичайно цікавій, але недостатньо вивченій сторінці вітчизняної архітектури. Воно призначається як для фахівців, так і для широкого кола читачів.
Структура роботи побудована згідно з галузями архітектури. Перший розділ присвячений містобудуванню та оборонній архітектурі. Саме вимоги фортифікації визначили основні засади містобудування, зовнішній вигляд і структуру міста, напрямки вулиць і доріг. Оборонні споруди окреслили межі міста та його загальне планування. У другому розділі йдеться про цивільну архітектуру, яка представлена як житловими, так і адміністративними та господарськими будівлями. Серед них виблискують перлини українського зодчества – будинок полкової канцелярії та будинок Колегіуму.
У третьому розділі розглядається відбудова пам'яток слави предків - визначних споруд доби Київської Русі: Спасо-Преображенського, Борисоглібського, Успенського соборів і П'ятницької та Іллінської церков.
У четвертому розділі мова йде про нове сакральне будівництво Чернігова того часу. Серед нових храмів виділяються шедеври української архітектури - Катерининська церква та Троїцький собор, які представляють два головні напрямки культового будівництва України. За зразком Троїцького собору пізніше звели подібні величні споруди в Києві та Мгарському монастирі на Полтавщині. Отже, значними досягненнями позначені всі галузі архітектури Чернігова другої половини XVII - початку XVIII століть. У місті над Десною створені оригінальні і неповторні пам'ятки, які посідають визначне місце в історії українського зодчества.
Дістати більш повне уявлення про розвиток чернігівського зодчества допомагають ілюстрації, в яких представлені споруди та їхні плани. Можна також познайомитися з мальованим планом Чернігова 1706 р. «Абрисом чернігівським». Важливе значення має те, що автор зібрав зображення чернігівських пам'яток у творах живопису та графіки. Особливо слід звернути увагу на твори художників-графіків, які побачили світ на сторінках видань чернігівської друкарні, а відтак допомогли у відтворенні первісного вигляду чернігівських споруд.
Книга Анатолія Адруга «Архітектура Чернігова другої половини XVII - початку XVIII століть» є важливим внеском до черніговознавства, до подальшого вивчення історії та культури рідного краю.
Володимир Сапон, тижневик «Деснянська Правда» №92 (27923)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: архітектура, книга, Володимир Сапон