У червні 2018 року у Чернігові менше ніж за годину випала кількамісячна норма опадів, що завдало місту великих збитків. Постраждало багато житлових будинків та різних адміністративних будівель, зокрема і чернігівська пам'ятка архітектури - бібліотека ім. В.Г. Короленка, яку суттєво підтопило водою. З того моменту пройшло трохи більше року, тому журналісти інтернет порталу gorod.cn.ua вирішили завітати у бібліотеку та дізнатися у її директорки, Аліференко Інни Михайлівни, як саме на сьогоднішній день вдалося впоратися з наслідками негоди та яку кількість бібліотечних фондів відновили після минулорічного підтоплення.
Аліференко Інна Михайлівна, директорка бібліотеки ім. В.Г.Короленка
Яку шкоду завдала вода бібліотеці і скільки приміщень постраждало у результаті підтоплення?
Після зливи, яка відбулася 30 червня 2018 року, права частина цокольного поверху будівлі бібліотеки була затоплена, особливо постраждали два приміщення, які знаходяться уздовж фасаду нашої бібліотеки. Там стояв рівень води у 165 см. Всі книжки були знесені з полиць потоком води, вони лежали на підлозі, перемазані брудом та всім, що несла з собою вода по вулиці. Навіть вибило двері у цьому приміщенні. Старі вікна також повибивало. Тому інакшого рішення окрім як робити капітальний ремонт просто не виникало.
Крім того, приміщення цокольного поверху не бачило ремонту більше 50 років, з того часу як виїхав обком партії. Тому потреба у ремонті була дуже давня.
Постраждало лише два приміщення? Чи вода пішла далі?
Вода пішла далі, але зруйновані повністю були лише два приміщення. У 10 інших приміщеннях цокольного поверху рівень води стояв на позначці десь у 25 см. Врятувало бібліотеку те, що у будівлі під цоколем є підвал де знаходяться різні комунікації. Цей підвал ввібрав у себе частину води. Тобто підвал залило повністю, плюс над підвалом стояло ще 25 см води, а у двох приміщеннях по 165 см. Якби не було підвалу, весь цокольний поверх затопило б до цієї позначки.
Тобто за рахунок затопленого підвалу вдалося вберегти більшість бібліотечних фондів, які знаходились на цокольному поверсі?
Так. Підвал допоміг врятувати значну кількість видань, які зберігалися на цокольному поверсі.
Хто саме виділив кошти на проведення ремонту і яку суму?
Рішення про виділення коштів на капітальний ремонт цокольного поверху бібліотеки прийняли на сесії Обласної ради. Одразу ж після цього почали працювати над розробкою проектно-кошторисної документації, яка пройшла багато експертиз, оскільки будівля бібліотеки - це історична пам'ятка місцевого значення.
Загалом на ремонт було виділено близько 10 мільйонів гривень. Але ці гроші були виділені не тільки на капітальний ремонт цокольного поверху, а і на заміну старих дерев'яних вікон бібліотеки на пластикові. Частину з них замінили ще у 2007 році, але у бібліотеці залишалось ще дуже багато старих вікон. Деякі вікна були настільки старі, що ми навіть переживали що вони можуть випасти. Але ця проблема була повністю вирішена ще у 2018 році, коли всі старі зношені вікна, з цокольного по третій поверх, було замінено на нові. Якістю нових вікон я повністю задоволена.
Які саме ремонтні роботи зараз проводяться у бібліотеці?
На даний момент проводяться капітальні ремонтні роботи всіх приміщень цокольного поверху. Вирівнюються та фарбуються стіни та стелі, на підлогу та частину стін вкладають нову плитку. Також на цокольному поверсі замінена вся електрична проводка, зроблена нова щитова та вентиляція, якої раніше не було. Окрім цього, у внутрішніх приміщеннях встановили нові двері, а також встановили пластикові двері на запасному вході.
Біля кожного вікна цокольного поверху зробили загорожу, через яку вода не буде мати доступу до цоколю. Решітки, які були на старих вікнах, зняли. Тепер будуть спеціальні накриття із прозорого матеріалу. Ці накриття не дозволять дощовій воді потрапити до вікон. Залишаться лише отвори для провітрювання. Всі ремонтні роботи мають завершитись у цьому році.
До речі, цікавий факт. Коли робітники прокопали яму до фундаменту, то виявилось, що бібліотека за 100 років стала на метр нижчою. Це сталося через те, що за весь цей час постійно робили додаткові насипи ґрунту та асфальту. Тобто за весь цей час її десь на метр заглибили у землю.
Чи будуть ще якісь оновлення у бібліотеці у цьому році?
У цьому році також будуть замінені наші вхідні двері. Візуально вони виглядають більш менш нормально, але деякі елементи у місцях де розташовані завіси, вже зіпсувались. Двері будуть змінені на такі ж самі. Вони будуть виготовлені з дубу та будуть виглядати як існуючі. Тому пам'ятка архітектури збереже свій первісний вигляд.
Чи планують у подальшому виділяти гроші на повний ремонт бібліотеки?
Точно цього я не можу сказати. Все залежить від рішень Обласної ради та адміністрації, яким я безмежно вдячна за те, що вони віднайшли кошти на вікна, вхідні двері та ремонт цокольного поверху. Тепер ми маємо відремонтовані приміщення всередині та гарне декоративне оздоблення, яке прикрашає бібліотеку зовні.
Хоча бібліотека потребує ремонту. У першу чергу треба відремонтувати дах. Це питання стоїть вже давно і від його вирішення залежить загальний стан всієї будівлі. Сподіваюсь, що у наступному році це питання якось буде вирішено.
Після цього ремонту вода більше не має потрапити до цокольного поверху?
Так, на ремонтні роботи, які були проведені у бібліотеці, є гарантійний строк. Здається не менше 10 років. Проект розроблений таким чином, щоб унеможливити подальше потрапляння води до бібліотеки, навіть при великих опадах.
Чи плануються якісь зміни всередині бібліотеки?
В цьому році з обласного бюджету було виділено кошти на нові меблі для залу з відкритим фондом відділу документів технічної, сільськогосподарської, економічної та природничих наук. Відкрити цей зал для відвідувачів ми хочемо у вересні. Думаю, це стане цікавим нашим користувачам. Бо у них з'явиться можливість взяти книги у руки, погортати їх, продивитись зміст та ін. Такий підхід значно спростить процес підбору літератури. Бо зараз організація обслуговування нашими фондами у бібліотеці не відповідає потребам наших користувачів. Значна кількість фондів нашої бібліотеки знаходиться у відділі збереження і цю літературу можна отримати лише на замовлення. Тобто літературу підбирає не відвідувач, а бібліотекар.
Чи багато підтоплених бібліотечних фондів вдалося відновити? Чи вода знищила щось цінне?
В цілому, нічого особливо цінного з літератури не постраждало, а ту важливу літературу, яка була втрачена, можна відновити за рахунок обмінних фондів інших бібліотек. Так, це не швидкий процес, проте зробити це цілком реально. Крім того, багато підтопленої літератури, серед якої радянські посібники та інші матеріали, ми б все одно рано чи пізно списали.
Ми більше уваги звертали на газетні фонди, бо газета - це унікальне видання. Її люди читають і викидають. Газети відшукати складніше. Якщо книги у 70-80 роках, значна частина яких зберігалась саме у постраждалих приміщеннях, видавались багатотисячними тиражами і населення їх активно скуповувало, то газети зберігаються лише у спеціалізованих закладах (бібліотеках, архівах, музеях). Ми, як регіональний депозитарій, збираємо все, що видається на території Чернігівської області і про Чернігівську область. Ми реєструємо ці видання і зберігаємо довічно. На жаль, деякі газети було втрачено, тому ми займаємось пошуком цих примірників. Адже інформація у газетах дуже часто є унікальною, її дуже складно або взагалі неможливо знайти в інтернеті.
А чому ніхто не сканує інформацію та не переводить її у електронний вигляд, адже зараз час цифрових технологій?
Все упираються у кошти. Співробітники готові це робити, але у нас немає відповідного обладнання. Нам необхідний якісний сканер зі спеціальним обладнанням і програмним забезпеченням, який коштує близько мільйона гривень. Це не зовсім звичайний сканер. Тобто це цілий набір спеціальних пристроїв. Адже, щоб це була повноцінна електронна бібліотека, а не набір фото, до кожного відсканованого видання має бути створений пошуковий апарат.
Таким сканером можна робити копії рідкісних видань, не пошкоджуючи їх. Він великоформатний і має можливість сканувати формат А1, на якому друкуються газети. Такий сканер купив футбольний клуб "Шахтар" для своєї бібліотеки, яка пообіцяла футболістам створити спеціальний архів по історії цього футбольного клубу. І зібрати там всю інформацію про клуб та його гравців. Так, звичайно, є і дешевші варіанти, проте вони менш автоматизовані.
З власної ініціативи з 2012 року ми збираємо електронні версії газет, які нам надсилають редакції. Але для того, щоб створити повноцінний електронний архів місцевих чернігівських газет цього недостатньо. Наразі всі бажаючі мають змогу безкоштовно користуватись зібранням місцевих періодичних видань, які розташовані в електронній бібліотеці на сайті нашої бібліотеки.
А якщо б у бібліотеки з'явилось багато грошей, то що саме ви б хотіли зробити при наявності відповідного фінансування?
Якщо б була така можливість, зробити хотілося б багато. Але в першу чергу ми б відкрили бібліотечні фонди для наших користувачів. Тобто зробили б такий формат взаємодії з відвідувачами, коли вони б приходили у бібліотеку і мали можливість ходити між шафами з книгами та самостійно обирати літературу. Щоб унеможливити крадіжки на кожному примірнику просто встановлюються чіпи та робиться відеоспостереження. А у закритих фондах залишились би тільки дуже цінні і рідкісні видання та маловживані. Така практика вже давно діє у багатьох бібліотеках України і за кордоном.
Але для того, щоб це реалізувати - потрібно будувати додатковий корпус для бібліотеки, бо у будівлі старого земельного банку для таких змін недостатньо місця.
Ще однією з мрій є зонування. І ми над цим працюємо. Намагаємось кожному відвідувачу створити свої приємні умови для перебування у бібліотеці. Для одних необхідна тиша для зосередженої роботи чи дослідження теми. Для інших спеціальні приміщення для зустрічей з друзями, знайомими чи партнерами. А ще місце для активного відпочинку і творчості. Запрошуємо всіх до нас у бібліотеку!
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: бібліотека, Короленка, затоплення, Аліференко