Річниця від дня смерті українського дисидента Левка Лук’яненка. Він пішов з життя після тривалої хвороби 7 липня минулого року. На сторінки історії його впишуть як дисидента, автора акту проголошення незалежності, співзасновника українсько-гельсінської групи.
З прожитих 89 років 27 він провів у концтаборах. У нетривалій перерві між ув’язненнями, деякий час мешкав у Чернігові на вулиці Рокоссовського у будинку 49А, де вже найближчим часом з’явиться пам’ятна дошка з акцентом на тому, що він був дорном за незалежність у ХХ столітті.
Сергій Бутко, представник інституту національної пам’яті в Чернігівській області: «Це якраз акумулює всю його героїчну діяльність. Причому героїчну – це не банальне слово. Він все це виборов стражданнями, витримав тортури».
Левко Лук’яненко проживав у Чернігові із січня 1976 року по грудень 1977, якраз перед своїм другим арештом. Життєві обставини привели його в наше місто і вдруге.
Сергій Бутко, представник інституту національної пам’яті в Чернігівській області: «Коли він в 1989 році повернувся до Чернігова, він тут якраз організовував чернігівську філію українсько-гельсінської спілки, і потім вплинув, щоб була створена в 1990 році чернігівська обласна організація українсько-республіканської партії. Це перша політична партія в Україні».
Загальноприйняте міське положення про встановлення пам’ятних дощок у Чернігові дозволяє це зробити не раніше, ніж за рік після смерті особи, яку хочуть вшанувати.
Ольга Хоніч, заступниця міського голови: «Ми вирішуємо, щоб трохи її змінити, адже ми звикли до більш таких траурних дощок, які мають бути зроблені з чорного каменю. Ми зараз шукаємо технічну можливість, щоб зробити цю дошку більше візуально привабливою».
Планують встигнути до 24 серпня – Дня Незалежності України і Дня народження Левка Лук’яненка.
Сергій Бутко, представник інституту національної пам’яті в Чернігівській області: «Відкриття меморіальної дошки на честь Левка Григоровича Лук’яненка – це перший крок увічнення його».
Відразу після смерті Левка Григоровича була пропозиція і перейменувати одну з вулиць Чернігова, але підтримки серед містян вона не знайшла.
Ольга Хоніч, заступниця міського голови: «На сайті міської ради було проведено опитування мешканців. Голоси розділилися, але здебільшого люди були проти перейменування».
Історики кажуть, що з часом потрібно все ж повернутися до цього питання.
Сергій Бутко, представник інституту національної пам’яті в Чернігівській області: «Пройде покоління і на нас нинішніх наші нащадки будуть просто дивуватися, як ми цього не зробили. Щоб нам не було соромно перед своїми дітьми і онуками».
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.