Із квітами та військовим оркестром у Чернігові відзначили 74-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
О дев’ятій ранку чернігівці зібралися біля братських могил в урочищі Кривулівщина. Тут у 1941-43-му роках розстріляли близько 20-ти тисяч місцевих жителів та військовополонених.
О десятій містяни зібралися біля Вічного вогню на Могилі невідомого солдата на Болдиних горах.
Покласти квіти до Вічного вогню прийшли і ветерани. Івану Онищенку зараз 93 роки. Каже: його призвали до війська у 43-му, коли йому було 17.
«Воював в піхоті, з кулеметом ручним. Пройшов з боями зі своєю дивізією 163-ою через всю Румунію, Угорщину і на кордоні з Чехословаччиною був важко поранений. Захворів на правець. Судоми сильні – зводило руки, ноги особливо. І втратив свідомість. Втратив свідомість і прокинувся в морзі – на столі, вкритим оцинкованим залізом, куди винесли на поховання. Випадково сестра чи санітарка відкрила двері, почула голос «мерця» і втекла. Потім прийшла лікар з ношами, забрали мене. І я був направлений до шпиталю, поклали в палату на одужання».
Герард Кузнєцов – український краєзнавець та почесний громадянин Чернігова. Пригадує, як зустрів 9 травня 1945 року. Тоді йому було 19.
«Я в госпіталі лежав, поранений. У мене уламки і зараз сидять у нозі. З радістю величезною! Передати словами не можливо – яке це свято для нас було. І зараз воно залишається таким самим».
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.