Духовні святині Чернігівщини

СКАРБНИЦЯ ТАІН

Чи знайдеться у Чернігові ще десь таке місце за кількістю таємниць, як Болдині гори. Достеменно не встановлена сама площа гір. Одні вважають, що Болдині гори там, де знаходиться пантеон-некрополь міста та Троїцько-Іллінський монастир. В уявленні інших - це гряда, що охоплює місто дугою, починаючись із заплави р. Стрижень, тобто територія пантеону Троїцько-Іллінського монастиря, включаючи територію, де знаходиться Єлецький монастир з його схилами.

       А чи всім мешканцям міста зрозуміла сама назва - Болдині гори?

       У минулому вони були покриті дубовим лісом. Звідти й назва - "болд". У перекладі з давньослов'янської - "дуб", із староукраїнської "болди" - "гори", з молдавської - "верх". А далі ще більше загадкового. Наприклад, пантеон міста. Відомо, що тут, в основному, поховання часів язичництва. До нашого часу збереглося понад сто курганів. Найвідоміші з них - Безіменний та Гульбище. Але хто в них похований і коли, вже й не дізнатися. Лише стало відомо з розкопок кургана Гульбище, що у ньому спить вічним сном богатир, бо поруч знаходився меч, довжина якого сягає 1 м 20 см.

       На Болдиних горах збудована Іллінська церква (кінець XI - початок XII ст.), за переказами, названа так тому, що після прийняття християнства за уявленнями людей, функції, властиві Перуну, перейшли до пророка Іллі. І щоб наші пращури скоріше забули язичницького Перуна, навіть церкву побудували на місці його капища.

       В Іллінській церкві була чудотворна Ікона Божої Матері, про дивні властивості якої існують легенди. Одна з них стверджує, що у 1662 р. образ Пресвятої Богородиці упродовж тижня плакав. Чи справді відбувалося те чудо?

       Неподалік від тієї церкви - криниця з цілющою водою, до якої сходяться віруючі з усіх куточків України і навіть з-за кордону.

       Мовчить віковічний дуб, посаджений самим Антонієм Печерським. Ретельно приховує чи то свої таємниці, чи то скарби. Краса Болдиних гір завжди вабить, притягує людей, неначе магніт. Кожного тут охоплюють роздуми. Цьому сприяє тиша, спокій... і неспокій нерозгаданих таїн... Людині здається, ніби очі померлих сторожко слідкують за кожним її кроком, за кожним порухом її душі і серця.

       Восени тут тихо-тихо опадає листя, нагадуючи про швидкоплинність життя земного, а навесні тут все навкруги зеленіє, сяє, буяє, вселяючи надію на вічність... Болдині гори залишаються непрочитаною книгою з безліччю таємниць.

       ПАМ'ЯТНИЙ КАМІНЬ
       У Чернігові на території стародавнього Іллінського монастиря відкрито пам'ятний камінь на честь героя Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. чернігівського полковника Степана Подобайла. Встановлено камінь тут невипадково. Степан Подобайло відродив цю занедбану після монгольської навали славетну обитель 450 років тому. На її території і було поховано загиблого козацького ватажка. На жаль, його могила не збереглася. Але збереглася пам'ять.
       ... 20 вересня 1654 року у Чернігові був траур. Скорботно гули дзвони. Ховали відважного воїна, талановитого полководця, полковника і наказного гетьмана Лівобережної України Степана Подобайла, який загинув у жорстокому бою з польсько-литовськими військами під Старим Биховом на Гомельщині.

       Римма Дем 'яненко