GOROD.cn.ua

Сторінки музичної освіти Чернігівщини

Сторінки музичної освіти Чернігівщини First Previous Next Last

Театральна та музично-просвітницька діяльність громадських об'єднань Чернігівщини у другій половині XIX на початку XX століття


    При музично-драматичному товаристві довгий час активно діяв вокальний клас, який очолювала співачка Н. Ларизина. Учениця знаменитого італійського співака та вокального педагога Камілла Еверарді Ларизина наполегливо працювала над вдосконаленням вокальної майстерності чернігівських співаків.
    Можливо, саме це дало підставу одному з видатних діячів товариства І.Г. Рашевському стверджувати наступне: "Говорят о том, что Чернигов снабжает оперные сцены солистками -Меньшикова, Волынская, Майборода, Сионицкая и др., а С.Ф. Селюк в предстоящем сезоне будет петь в Италии". До кращих вокальних сил Чернігова в обумовлений період можна також віднести солістів-вокалістів О. Ваккер (сопрано) М. Бельмас (меццо-сопрано), Н. Мину (тенор), А. Лазаревського (баритон), Л. Сімкіна (баритон) К. Яснопольського (баритон) Рибальченка (тенор). їх активна творча вокально-концертна діяльність сприяла оперним постановкам силами чернігівського музично-драматичного товариства.
    Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, який полягає в тому, що наявність симфонічного оркестру, значних вокально-хорових можливостей створювали об'єктивні умови для розгортання оперної діяльності Чернігівського музично-драматичного товариства.
    Цьому також сприяла та обставина, що саме в цей час активізувалася гастрольна діяльність різноманітних оперних товариств, які маючи в своєму складі солістів-вокалістів на провідні оперні партії, дуже часто за браком коштів не мали можливостей сформувати достатній хор і оркестр, необхідний для постановок оперних спектаклів.
    Тому, поєднання гастролюючих репертуарних солістів-вокалістів з місцевими творчими силами: оркестром, хором ставали об'єктивною основою щодо здійснення оперних постановок.
    Перші оперні постановки на чернігівській сцені пов'язані з гастролями "товарищества русских оперних артистов под управлением С.Г. Сергеева". Під час цих короткотермінових гастролей (з 29 квітня по 7 травня 1895 р.) були показані опери "Жизнь за царя" Глінки, "Фауст" Гуно, "Демон" Рубінштейна, "Евгений Онєгин" Чайковського.
    Позитивні наслідки оперних постановок полягали в тому що по-першеяк слушно зауважив постійний рецензент музично-драматичного товариства Н.П. Яснопольський "сумма художественных наслаждений оперным пением может быть вписана в актив культурной жизни Чернигова" по-друге, перша спроба "привить Черниговской сцене оперный культ" виявилась цілком вдалою.
    Насамкінець, гастролі надали можливість почути співаків такого рівня, як Веселожська, ІльяшевичФранкліні. Диригентом гастрольної оперної трупи був Г. Бернарді. Вже під час перших гастролей оперного товариства було задіяно місцевих музикантів, які працювали на високому професіональному рівні. Зокрема, після постановки "Фауста" в оркестрі було відмічено "талантливого скрипача опытного местного учителя музики С.В. Михаловского".
    Після невеликої перерви головний диригент музично-драматичного товариства Горелов об'єднує навколо себе кращі музичні сили Чернігова і відновлює оперні постановки.
    Першою спільною сценічною роботою музично-драматичного та оперного товариства стала постановка опери Дж. Верді "Аїда".
    Виконавцями провідних партій були: Аїди -А.О. Паліца Радамеса - І.Л. Леонт'єв Амнеріс - П.Г. Каплан, Гінця - А.П. Лазаревський, Царя Єгипту - Г.І. Урбан. Керівництво оперною постановкою здійснювали: диригент О.Л. Горелов хормейстер Б.В. Шток та режисер Г.І. Урбан. Серед кращих було відмічено роботу з оркестром диригента музично-драматичного товариства О.Л. Горелова жіночого хору солістів Коломенка, Каплан та артистів оркестру Михайловського та Красильщикова.
    В цілому, протягом осінньо-зимового театрально-концертного сезону 1895-96 рр. на чернігівській сцені вперше прозвучали опери: Дж. Верді "Аїда", "Травіата", "Трубадур", "Риголетто", Ж. Бізе "Кармен", А. Рубінштейна "Демон", Дж. Майербера "Гугеноти", "Африканка", О. Доргомижського "Русалка", К. Сен-Санса "Самсон і Даліла", Р. Леонковалло "Паяци", П. Чайковського "Євгеній Онєгін", М. Гуно "Фауст".