Музична освіта на Чернігівщині має міцну історичну та практичну основу і завжди поширювалася як церквою, так і через загально-освітні школи. Відомо, що до середини XVIII ст. в усіх українських полках нараховувалося 951 школа (Ніжинському - 217, Лубенськкому - 172, Чернігівському - 154, Переяславському - 119, Полтавському - 98, Миргородському - 37).
Міцну традицію шкільної освіти в Україні неодноразово засвідчували мандрівники ще в X II ст. Зокрема, Павло Алепський, говорячи про українців, підкреслював: "люди вчені, кохаються в науках та законах, що вони гарні знавці риторики, логіки і всякої філософії. У їх там розглядають всякі поважні питання, що потребують досліду.., всі вони, за невеликим винятком, грамотні, навіть більшість їхніх жінок та дочок уміють читати... А дітей у їх більше, ніж трави, - пише він і додає, - і всі діти вміють читати, навіть сироти...".2 Дещо пізніше на терені Чернігівського, Городнянського та Сосницького повітів у 1768 р. було 134 школи (одна школа припадала на 746 душ населення). До речі, через 100 літ, у 1875 р. на цій території шкіл налічувалось тільки 52, і одна школа припадає на 6730 душ, цебто за сто років шкіл стало втроє менше, тоді як людність зросла вдесятеро... і Чернігівський архієрей вимушений був писати генерал-губернаторові князю Куракіну, що "не находил при переезде моем ныне по губернии заведенных училищ." Безперечно, у школах Чернігівщини в першу чергу навчали дітей брати участь в церковних співах, на другім плані стояли вже музика і співи світського характеру.
На становлення музичної освіти в регіоні глибоко вплинуло також відкриття в Чернігові колегіуму (1700), де викладанню музики відводилося належне місце. Принагідно звернемо увагу на те, що одним з перших зображень учнівських музичних оркестрів, які мали поширення на Чернігівщині в першій половині XVIII ст. є малюнок з рукописного "Панегірика", складеному в Чернігові у 1730 році на честь заснування колегіуму в 1700 році.
Історична цінність рисунка студентів Чернігівської колегії під назвою "Олімп з музами" полягає в тому, що на ньому зображено музичні інструменти, які використовувалися на той час в оркестровій музиці.
Зокрема, це скрипки, гуслі, кобзи (чи то бандури), ліри, труби, віолончелі. До речі, відомий дослідник оркестрових музичних інструментів Л. Гінзбург вважає, що зображення віолончелі на цьому рисунку є одним "из наиболее ранних изображений подлинной виолончели".
Малюнок учнів Чернігівської колегії дає нам не лише цільне уявлення про оркестр і його інструментальний склад, але й є важливим джерелом щодо підтвердження факту поширення музичних інструментів на Чернігівщині у першій половині XVIII ст.
Прагнення російських царів до впорядкування музичної освіти та набору співаків з України до Придворної співацької капели не випадково привело до відкриття на Чернігівщині першого в Україні та Росії спеціального музичного навчального закладу - Глухівської співацької школи.
Мета відкриття цієї школи у першу чергу полягала в цілеспрямованій підготовці музикантів-професіоналів для Придворної співацької капели у Петербурзі, яка на початку XVIII ст. формувалася майже виключно з українців.
Так, ще у 1713 р. з України взяли до двору цілий хор з 21 чоловіка. Царський указ щодо відкриття в Глухові "Школи співу та інструментальної музики" датовано 14 вересня 1738 р.7 У ньому, зокрема, наголошувалося: "из оставшихся за отсылкою сюда певчих оставить одного регента, который бы в пении четверогласном и партесном был совершенно искусен и учредить небольшую школу, в которую набирать со всей Малой России из церковников, також из казачьих и мещанских детей и протчих, и содержать всегда в той школе до двадцати человек, выбирая, чтоб самые лутчие голоса были и велеть их оному регенту обучать киевского, також и партесного пения, а при том, сыскать искуссных мастеров из иностранных и из малороссиян, велеть их оных-же учеников обучать и струнной музыке, а именно: на скрипице, на гуслях и на бандуре, дабы могли на оных инструментах с нот играть; и которые пению, також и на струнной музыке обучены будут, и с тех по все годы лутчих присылать ко двору ее императорского величества человек по десяти, а на те места паки вновь набирать, и пока те учители тамо в школе обучать будут, давать им надлежащее жалование, а ученикам определить на пропитание и платье и обувь сколько потребно по рассуждению его майора Шипова из малороссийских доходов".