Сторінки музичної освіти Чернігівщини

До питання історії музичної освіти на Чернігівщині

    Відомо, що Чернігівщина є унікальним історико-культурним регіоном. Архітектура, література, поезія, образотворче мистецтво Чернігівщини має надзвичайно потужне духовне джерело і глибоку укоріненість у структуру історичного розвитку краю. Не виключенням в цьому відношенні є і багатовікова історія музичної культури, одним із важливих чинників якої є становлення та розвиток професійної як церковної, так і світської музичної освіти. В цілому, є багато підстав стверджувати, що початок професійної музичної освіти можна віднести до часів заснування Чернігівської єпархії в 992 році. Саме тоді в Чернігово-Сіверському регіоні почала поширюватися висока культура Візантійського хорового співу. Поступово під впливом поки що безіменних, перших професіональних співаків сформувалася самобутня чернігівська манера церковного співу, яку відомий митрополит Євгеній (сучасник Д.С. Бортнянського) ставив другою після київської. Він, зокрема, писав: "Навчені грецькими співаками, слов'яни почали рівнож винаходити своєрідні манери співу (тоні сеу моді). Звідси постали вживані в російській церкві манери співу: грецький, болгарський, київський, чернігівський, новгородський, суздальський..." * (Маценко П.П. Нариси до історії української церковної музики. - Роблин-Вінніпег, 1968. -С. 42).
    Важливим етапом становлення професійної музичної освіти також стала діяльність Чернігівської колегії (1700 рік). Принагідно звернемо увагу на те, що одним з перших зображень музичних оркестрів, які мали поширення в Україні на початку XVIII ст., є малюнок з рукописного "Панегірика" складеного в Чернігові у 1730 році.
    Історична цінність малюнків учнів Чернігівської колегії під назвою "Олімп з музами" полягає в тому, що на ньому зображено музичні інструменти, які використовувалися на той час в оркестровій музиці, зокрема, це скрипки, гуслі, кобзи, ліри, труби, віолончелі.
    До речі, відомий дослідник історії походження музичних інструментів Л. Гінзбург вважає, що зображення віолончелі на цьому малюнку є одним з "наиболее ранних изображений подлинной виолончели" в історії російської і української культури (Гинзбург Л. История виолончельного искусства: Кн. 2-я -М., 1957: - С. 61). Безперечно, особливе місце в історії не лише Чернігівщини, а й всієї історії вітчизняної музичної культури стала діяльність першого спеціального дитячого музично-виховного закладу - Глухівської співацької школи (1738 рік).
    По-перше, протягом першої половини XVIII ст. школа була своєрідним культурним центром української і російської музичної культур, де формувалися майбутні спеціалісти не тільки для творчих колективів Петербурга (хоча це було її головним завданням) та Москви, але й інших міст України і Росії.
    Як відомо, з історією школи тісно пов'язані імена багатьох видатних діячів української культури, зокрема, Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Лосенка й ін. По-друге, заснування і подальше функціонування школи стало певним зразком для відкриття подібних шкіл у Петербурзі (1740 рік), а згодом і "школи черкаської музики" при Воронезькій духовній семінарії.
    По суті справи, відкриття Глухівської співацької школи стало першим кроком в організації чітко спланованої початкової професійної музичної освіти в Росії на початку XVIII ст.