Старый Чернигов - сборник статей

"І СТАВ КАМІНЬ НАРІЖНИМ" - ІСТОРІЯ ЗНАХІДКИ МОГИЛИ КУПЦЯ ЄНЬКА В ПРИМІЩЕННІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ Чернігівський колегіум
     В Історії, як і на пиру Господньому - "багато кликаних, але мало обраних". 1300 літ стоїть наше місто над Десною... Скільки води утекло за цей час, скільки поколінь промайнуло - зі своїми радощами і бідами, скільки людей ходило цими древніми чернігівськими вулицями! А скільки Імен залишилося в пам'яті народній? Хіба що в наших генах ще озивається їхня слов'янська кров та у нетлінних спорудах храмів Божих, над якими невладний час, постає перед нами в усій величі неперевершена майстерність їхніх невтомних рук. І все ж Іноді Історія повертає нам імена своїх достойників, ніби нагадуючи про "тіні забутих предків".
     У 70-х роках минулого століття, під час реставрації Чернігівського колегіуму - видатної архітектурної пам'ятки XVIII ст. було знято облицювання цокольної частини західного фасаду - і на світ Божий з'явився камінь із старослов'янським написом. Ця знахідка, звичайно ж, не могла не зацікавити працівників архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній", який розташований в цьому ж таки Колегіумі. Цей загадковий камінь при детальному вивченні виявився торцем надгробка, вмурованого у цоколь споруди. У реконструйованому вигляді частину тексту, що збереглася, можна прочитати так: "1768 год. Апреля, пятого числа с полночи 5 часов в день святого мученика Феодула приставился раб Божий... Енько купец... Отроду было ему лет... Положено его тело".
     Хто ж такий пан Єнько і чому саме він був удостоєний високої честі знайти свій останній притулок саме у такому святому місці? Колись купецький рід Єньків, який веде свій початок від Єремія Єньковича - бургомістра Чернігівського магістрату, був дуже знаний і шанований в Чернігові. В руках цих підприємливих людей довгий час зосереджувалася чи не вся економіка і торгівля нашого міста. А ще Єньки уславилися тим, що сьогодні називають "спонсорством і меценатством". "Усердием купца Михайла Енька построен новый храм Воскресения (1772 год), а в колокольне его построили тепльїй храм в честь святого Григория". Вже в XIX ст. на кошти братів Єньків в Чернігові було збудовано міський притулок (богодільню) та міську лікарню, яка, до речі, нещодавно відзначила свій ювілей. На жаль, ім'я людини, увіковічнене у надгробку, прочитати не вдалося. Але скоріше за все це Григорій. Бо в Рум'янцевському описі Чернігова, який проводився у 1765 році, згадується саме це ім'я. Ось цими відомостями, по суті, і вичерпується інформація про родовід Єньків, які залишили неабиякий слід в історії Чернігова. Ми не знаємо достеменно, яким був за життя Григорій Єнько, якими конкретно добрими ділами на благо міста прославив він своє ім'я, але сам факт поховання у такому священному місті говорить багато про що. Можна тільки здогадуватися, будувати різні версії, як той загадковий надгробок опинився в цоколі фундаменту, на якому власне і тримається велична споруда Колегіуму, але, мабуть, тут не обійшлося без Божого промислу. "Відкинутий будівельниками камінь став наріжним каменем будови" - сказано у Святому Письмі. І на тому камені, як на священній скрижалі на віки вічні викарбовано ім'я Григорія Єнька. Чи може бути вища честь для віруючої людини, для громадянина Чернігова?