Сборник исторических статей о Чернигове

Чернігівський музей церковних старожитностей

Будинок Миколаївського Єпархіального братства (зараз - обласний філармонійний центр). Фото початку XX ст.
Нещодавно в місцевих ЗМІ з'явились повідомлення, що під час охоронних археологічних досліджень в районі готелю "Градецький", які проводились Г.В. Жаровим, було знайдено і досліджено тридцять поховань доби Київської Русі. При цьому припускалося, що розміри давньоруського Чернігова були більше, ніж вважалось досі. На мою думку, подібне припущення має рацію. Як відомо Чернігів був другим на середньому Подніпров'ї містом після Києва, як політичний, військовий і релігійно-культурний центр цьрго регіону і не тільки його. В книзі "Археологія Української РСР" повідомляється, що територія нашого міста в XII - початку XIII століть займала площу близько 164 га, при цьому територія Подолу була майже не досліджена археологами. А це сучасні передмістя Чернігова - Кавказ і Лісковиця.
Отже, беручи до уваги відкриття біля "Градецького", можна припустити, що кордон території Чернігова проходив на півкілометра далі на північ від вул. Київської, яка донедавна вважалась краєм давньоруського міста, а також, що площа Подолу була величезних розмірів. Тож, мабуть, Чернігів тих часів був не набагато менший від Києва, площа якого сягала 380 га.
Чернігівський Подол починався біля підніжжя Валу і сучасної вулиці Толстого і простягався далеко на південь по правобережній заплаві Десни. Культурний шар зі знахідками жител, поховань наших предків, плінфовипалювальних печей, кераміки зустрічається на садибах вулиць Підвальної, Нової, 1-ї Набережної, Старостриженської, Толстого, Антонова-Овсієнка, Гліба Успенського, Лісковицький, а також на північній околиці лісового урочища Святе.
Наприкінці вул. Антонова-Овсієнка неподалік від озера Млиновище (частина русла Стрижня до того, як в середині XIX століття його перерізали насипом шосе Чернігів-Київ) археолог В. Богусевич знайшов плінфовипалювальну піч. А на протилежному боці Млиновища О. Шекун розкопав комплекс плінфовипалювальних печей з п'яти споруд - справжній давньоруський цегляний завод. Автор цієї статті знайшов поруч із заводом силікатної цегли культурний шар епохи Давньої Русі товщиною 0,6-0,7 м. Як виявилось, там знаходиться довго розшукуване нашими археологами та істориками урочище Кораблище. До речі, назва Кораблище означала в давні часи місцезнаходження верфі та порту.
Успішні розкопки провів кілька років тому В. Руденок на вул. Г. Успенського, виявивши і дослідивши дві печі для виготовлення плінфи, тієї самої, з якої збудували Іллінську церкву.
Можна не сумніватись, що майбутні археологічні дослідження на Лісковиці призведуть до відкриття якихось кам'яних будівель і уточнення розмірів торгово-ремісничого і промислового району Чернігова під назвою Подол, що у свою чергу дозволить нам більш-менш точно встановити площу стародавнього Чернігова.
Не дарма ж чернігівський Дитинець був у півтора рази більший за київський. Розміри нашого Дитинця 16 га, а київського - 10 га. Різниця чимала. Герард КУЗНЕЦОВ, краєзнавець