Старый Чернигов - сборник статей

РЕКЛАМА - ЗАВЖДИ РЕКЛАМА Рекламний плакат, 19 ст.
Реклама - це те, що сьогодні зустрічається нам майже на кожному кроці. Рекламують усе, від промислових товарів до ліків. Більшості наших громадян реклама (особливо телевізійна) так набридла, що від неї аж тіпає. І все ж вона є і буде завжди, доки існуватиме торгівля, без якої, як відомо, життя людини неможливе. Виходячи з цього заглянемо у минуле нашої вітчизняної реклами і подивимося, чим вона відрізнялася від сучасної.

Спочатку порівняймо, як визначалося саме поняття - "Реклама" сьогодні і століття тому. В Українському Радянському Енциклопедичному Словнику, виданому у 1968 році пишеться: "Реклама (від лат. reclamo - вигукую) - популяризація товарів, видовищ, послуг тощо. Засобами реклами є преса, радіо, телебачення, плакати, світлові стенди, об'яви". У Повному Топковому Словнику іншомовних слів, виданому в Москві в 1905 році читаємо: "Реклама (от реклямарэ - громко кричать, фр.) - обьявление в газетах или журналах о чем-нибудь с обьявлением восхваляемого товара". Як бачимо, все майже однаково. І все ж таки різниця між сьогоднішньою рекламою і тією, що була сто років тому, існує. Для того, щоб переконатися в цьому, подивимося на тогочасну чернігівську рекламу нашими очима.

На початку 20-го століття Чернігів перетворився на повноцінне губернське місто. В цей час у ньому налічувалось близько 32 тисяч мешканців, існувало понад 500 різноманітних магазинів та лавок, більшість з яких здійснювали спеціалізовану торгівлю. Зрозуміло, що при такому становищі існувала певна конкуренція, яка вимагала реклами. За відсутністю радіо, телебачення та інших сучасних можливостей показати свій товар широкому загалу, як кажуть, "лицем", можна було лише за допомогою об'яв у періодичній пресі, та безпосередньо під час торгівлі - гучними вигуками або рекламою, укріпленою на фасадах торговельних підприємств чи інших установ.

кламний плакат, 19 ст. Так, у штаті міських бань, які належали тоді чернігівцю Соколовському був спеціальний "зазивальник", який ходив по місту, і, розмахуючи віником, кричав на все горло "Соколовський у баню! Соколовський у баню!" Треба було розуміти, що ці крики означали: "Запрошуємо у баню Соколовського".
Особливо своєрідною була реклама під час проведення ярмарків, на які приїздили торговці з різних місць Російської імперії. Один з чернігівських мешканців згадував, як на вході у шашличну, власником якої був представник якогось з кавказьких народів, красувалася вивіска "Вход в шашлычную из свежего барашка".

     Треба сказати, що і наші співвітчизники не відставали від іноземців у рекламній справі. Доказом цього може служити вивіска, яка прикрашала невеличкий шинок, що знаходився на розі вул. Шосейної та Воскресенської (пр. Мира у районі сучасного центрального ринку). Він мав гучну назву, що не терпить сумнівів - "Не минай!" Реклама укріплена на його фасаді, теж була дуже переконливою. На величезному щиті був зображений здоровенний молодик, який тримав у одній руці виделку з великим шматом ковбаси, а у другій чарку з горілкою. Розташована поруч реклама викликала апетит перехожих, "підсовуючи їм під ніс" тарілку з гарніром та оселедцем.
     Століття тому, як і у наш час, особливим попитом потенційних покупців користувалися імпортні товари та послуги "на закордонний манер", тому реклама це завжди підкреслювала. Яскравим прикладом може служити те, що власник кількох міських перукарень Мархасев представляв себе клієнтам не інакше, як "маестро", а своїм помічникам, у рекламних цілях, надав, на французький манер, одне на всіх ім'я - Жан.

Особливістю тогочасної реклами була її наповненість інформацією. Власник товарів чи послуг, як правило, дуже дотепно роз'яснював всі їхні переваги вірогідним клієнтам, як то кажуть, щоб і дурень зрозумів. Прикладом може слугувати реклама так званого (надаємо мовою оригіналу) "КІЕВСКОГО МАГАЗИНА МУЖСКАГО ГОТОВОГО ПЛАТЬЯ С.Х, ПРУСА" який знаходився у самому центрі Чернігова на вул. Шосейній: "Принимаются всевозможные заказы воєнного и статского платья, формы всех министерств. Для приема заказав имеются в большом выборе лучшие товары русских и заграничных фабрик. Заказы выполняются под личным наблюдением, добросовестно и аккуратно. Крой злегантный. Цены умеренныя. Имеется в большом выборе готовое платье".

Крім того у рекламі, зазвичай, підкреслювалась висока кваліфікація майстра, повідомлялось про нагороди, які отримали ті чи інші товари на Російських та міжнародних виставках, вказувалось на відношення торговельного закладу до всесвітньо відомих фірм.
Як і у наші часи, сто років тому велику увагу приділяли художньому оформленню рекламних вивісок, плакатів та повідомлень. Зазвичай на них зображувалося те, що запропоновувалося купити, замовити чи виготовити - одяг, годинники, взуття, музичні інструменти, ювелірні прикраси і багато інших речей, які використовувалися нашими пращурами. Саме тому старовинна реклама не застаріла і сьогодні, бо вона розповідає нам про те, як жили наші попередники, тобто про нашу історію.