Старый Чернигов - сборник статей

З ІСТОРІЇ ПАРКІВ ТА СКВЕРІВ ЧЕРНІГОВА Чернігівський Вал
     Всіх, хто вперше приїздить до Чернігова, одразу вражає велика кількість зелених насаджень. І дійсно наше місто - нібито один суцільний парк. Навіть нові, ще не зовсім обжиті його райони не виглядають сіро та непривітно. Щодо старої забудови Чернігова, то вона влітку просто потопає у зелені.
     Ми звикли до цього - і до схожих на алеї вулиць, і до великої кількості парків та бульварів, а тому не замислюємося над тим, що колись було інакше. Що традиції озеленення Чернігова закладені у позаминулому столітті бажанням та зусиллями міського керівництва та його мешканців.
     На початку 19 століття, після скасування чернігівської фортеці, почала формуватися нова регулярна забудова губернського центру. Саме тоді з'явились у місті перші бульвари, які простяглися вздовж вулиць Преображенської та Смоленської (сучасна Шевченка від Красного мосту до Міського саду). їх створення пов'язують з ім'ям генерал-губернатора О.Б. Куракіна, що управляв Чернігівщиною з 1803 по 1806 рік. У той же час був започаткований і існуючий до сьогодні Міський парк, впорядкуванню якого чимало уваги приділив іншій Чернігівський губернатор - Олексій Петрович Бутович (1813 - 1818 р.). А ось що стосується Парку культури та відпочинку ім. М.М.Коцюбинського (на Валу), то з'явився він у середині 19 століття (ймовірно у 1846 році).
     І все ж таки, навіть після цього зелених насаджень у Чернігові не вистачало. Про це свідчить і місцева преса того часу. Так, в одному з своїх фейлетонів, який побачив світ у 1875 році, наш відомий земляк Леонід Глібов писав: "Только с закатом солнца выходят пленники июльского зноя на бульвар - единственное место, заменяющее сквер. А тут еще томительная засуха, не освежаемая дождем, удушливая пьіль, проникающая во все сокровенные щели... Городской сад хоть два раза в неделю привлекает публику под свою прохладную тень". Не дивно, що міська Дума опікувалась цими острівками зелені. Показова в цьому плані позиція, яку зайняли органи місцевого самоврядування, коли восени 1878 року постало питання про відведення частини бульвару під житлову забудову. Один з членів Думи - гласний Шраг, з цього приводу заявив: "бульвару следует не упразднять, а поддерживать; при том же, если закрыть бульвар против городского сада, то идущим в зтот сад придется идти по глубокому песку. Поэтому лучше поручить Управе представить доклад об огороже и улучшении зтого бульвара". Дума погодилась з пропозицією Шрага.
     Починаючи з 80-х років позаминулого століття у Чернігові розпочинається справжній "парковий бум". У 1884 році, за ініціативи губернатора О. К Анастасьєва влаштовується сквер на Гімназичній площі (біля сучасного історичного музею). 18 лютого 1888 року Дума приймає рішення про благоустрій старого фортечного валу, і створення на його місці так званого Костянтинівського парку. Спочатку за цю справу взялися приватні підприємці брати Вондраки, які планували обладнати у парку свій буфет. Дума віддала їм у оренду означену територію, але коли стало зрозуміло, що ті не виконали своїх забов'язань, розірвала договір, повернувши парк у свою власність. Треба відзначити, що Анастасьєв по-справжньому опікувався озелененням Чернігова. Восени 1889 року за Його розпорядженням біля Спаського собору було насаджено багато фруктових дерев, обсаджені деревами міські вулиці.
     Особливо багато було зроблено для того, щоб Чернігів перетворився у місто-сад, за часів губернатора Є.К. Андріївського (1893 - 1903 рік), У 1895 році створюється сквер біля Катерининської церкви.
     У наступному 1896 році ще один сквер з'являється поблизу Вознесенської церкви (перехрестя сучасних вулиць Шевченка та Молодчого). Пройде ще два роки, і поруч розіб'ють одразу два бульвари. Завдяки турботі керівника губернії у ті ж часи здійснюється благоустрій Костянтинівського парку. При цьому старовинні чавунні гармати, які без усякої користі багато років лежали на землі, були встановлені на привезені з Києва металеві лафети. З цього приводу у путівнику по місту за 1912 рік писалося: "теперь они (гармати) установленьї на кирпичных пьедесталах по откосам Вала, гордо взирая на вьезжавшего в город путника".
     Існуючий сьогодні сквер ім. М.М. Попудренка теж з'явився на карті міста за часів правління Є.К. Андріївського. Його створили у 1898 - 1899 роках за ініціативи міського голови Н.Д.Рудіна. Ось тільки називався він тоді Театральним, бо був розташований біля Чернігівського міського театру.
     Доброю традицією стали у той час свята деревонасадження, які організовували у Чернігові для учнівської молоді. Під час
     їхнього проведення в місті з'являлися нові сквери та бульвари. Саме в такий спосіб започаткували у 1899 році так званий Дитячий бульвар на Олександрівському майдані, а у 1900 році парк на колишньому кладовищі в урочищі "Берізки".
     Традиція "підфарбовувати" місто з приводу приїзду можновладних гостей теж давня. І, треба визнати, непогана, бо це привід підлатати, а інколи навіть побудувати нові паркани, прибрати сміття, відремонтувати вуличне освітлення тощо. За царського режиму було так само. Коли у 1911 році очікували приїзду до Чернігова імператора Миколи Другого, на Болдиній горі зробили сквер, біля чоловічого духовного училища розбили великий квітник, а розташований поруч курган "Чорну могилу" обклали дерном. Особливо красивий квітник влаштували біля Спаського собору. Він мав вигляд державного герба та імператорського вензеля. У 1914 році розпочалась Світова війна, потім революції. В цей час, як мовиться, було вже не до квітників.