Піраміда задоволення потреб від Трегубенка

Ніщо не буде корисне без розуму. Візьмемо, для прикладу, піраміду Маслоу, котра ранжує людські потреби. Але що з її допомогою хочуть сказати? Чи не підтвердити вкрай хибне припущення, що буття визначає свідомість, а не навпаки?
На жаль, саме так. Нас наштовхують на думку, що доки людина не задовольнить свої потреби нижчого рівня, фізіологічні, вона не буде цікавитися більш високими.
Але задаймося питанням, як саме людина має задовольнити свої потреби нижчих рівнів? Комуністи, приміром, намагалися хитрістю та силою примусити людей працювати на те, щоб задовольнити оті самі нижчі потреби. Що в результаті вийшло?
Вірно, те, що ми бачили як в Радянському Союзі, так і бачимо в нинішній Україні.
Тобто, замість розвинутих особистостей ми спостерігаємо чавкання нікчем. Сподіваюся, мене позбавлять необхідності наводити приклади. Хоча, про чернігівських мерів гріх не згадати, зокрема про такі їхні «вищі цінності» як літання з коханками до Парижу та любов до Тойот.
Що ж, я подарую суспільству піраміду Трегубенка, піраміду задоволення потреб.


Поясню її. Доки людина не буде робити те, що вона може робити понад тваринні можливості, доти вона, як тварина, буде у вкрай обмежених обсягах задовольняти лише свої тваринні фізіологічні потреби. Якщо ж людина почне активно розвивати свої духовні розумові та соціальні якості, то вона легко задовольнить всі свої більш низькі, по Маслоу, потреби.
Можливо, читачі чули про відлюдників, котрі обмежували себе у всьому заради свого розумового та духовного розвитку? А потім несли здобуті ними якості вдячним людям, котрі, використовуючи їх, зростали в царині вищих потреб, що й дозволяло їм легко задовольняти потреби нижчих рівнів.
Звісно ж, піраміда задоволення потреб від Трегубенка є жартом, оскільки людям даний принцип відомий вже багато тисячоліть. От тільки в посткомуністичному суспільстві чомусь воліють думати лише про потреби, а не про способи їх задоволення.